Наступає тиха нічка,
Світять ясні зорі,
І в тумани, ик в намітку,
Завинулись гори.
За горами повний місяць
Череп підіймає
І на цвинтар серед поля
Сумно поглядає.
Було тихо між гробами,
Вмерці міцно спали,
Лиш купець дивний з Давидом
Через них ступали,
І проходять в середину
Цвинтаря старого,
І зачав купець будити
Кождого вмерлого.
І говорить: «Встаньте, люди!
Встаньте, божі діти!
І мене з царем Давидом
Вірно розсудіте».
І розкрились старі гроби,
Вмерлі повставали
І купцеві в ноги впали,
Впали і сказали:
«Боже вічний, боже дивний,
Праведний ти боже!
Хто тебе, правдивий боже,
Осудити може?!
