Почорніло синє море,
Сонечко згасає,
І на небі чорна хмара
Каменем звисає.
Як склепіння гробовеє,
Небо сумне стало,
І, як гроби, з себе море
Хвилі підіймало.
І по світі білім тихо,
Тілько ворон кряче,
Тілько вітер повіває
Та жалібно плаче.
Вдруг півнеба загорілось,
Запалахкотіло...
І погасло, і по небу
Страшно загриміло.
Загриміло-загуділо,
Земля затряслася,
І по небу громовая
Стрілка пронеслася.
Бах на землю! Стало тихо,
Небо замовчало,
Лиш дрібними слізоньками
Землю устеляло.
Плаче небо й перестало,
Небу легше стало;
Чорні хмари розійшлися;
Сонце засяяло.
Любо-мило в білім світі.
Пташечки співають.
В полі люди хліб збирають,
В морі риби грають.
Любо-мило в білім світі,
На душі миленько.
Лиш їдному Соломону
Сумно та тяженько.