Серед раю йшла дорога
Між двома садами.
Ту дорогу замикали
Дві залізних брами.
Їдна брама — на схід сонця
В небо підіймалась.
Друга вліво — на заході —
В землю опускалась.
При дорозі — два садочки,
Що вбирають очі:
Їден прямо на полудень,
Другий к полуночі.
І садок той, що к полудню,
Річка вперезала,
І місточок через річку
Брамка замикала.
А за річкою дерева
Цвіли, відцвітали,
І родили, й опадали,
Знову зацвітали.
В сім садочку напочатку
Ангели спасались;
І спаслися, і на небо
Вище підійнялись.
Тут Адам і Єва їли
Золотії груші.
(І тепер туда відходять
Праведнії душі).
Та й у другім у садочку,
Що на полуночі,
Доситу було усього,
Чого серце хоче,
Тілько пахнуло від него
Не добром — бідою:
Кругом него так і лилось
Полум'я рікою.
