Як не будете чинити
Того, що я кажу,
Буду тяжко вас карати,
Тяжко вас накажу.
Пущу голод, стануть люди
З голоду вмлівати.
Пущу помір, стануть люди
Мором умирати.
Будуть війни між царями,
Межи королями.
Буде сварка, буде бійка
Межи всіма вами.
Син на батька, доч на неньку
Стануть підійматись.
Як вода, крівля по світу
Буде розливатись.
І тогді начнете, люди,
Мене пізнавати!
А як ні, то я ще тяжче
Буду вас карати.
Стануть громи сильні бити,
І небо блищати,
І град стане зілля ваші
В нивах побивати.
Злетять птахи, птахи злії
І будуть літати
І, літаючи, живих вас
Будуть заїдати.
Щоб ви, люди, гнів мій знали!
А ви розум майте
І мене до того гніву
Не допроводжайте.
Бути свідками неправди
Тяжко стережіться,
Людям кривди не робіте,
Дармо не кленіться!»
