Серед поля на степові
Пастухи стояли
І у буді в опівночі
Варту відбували.
Вдруг зірниця загорілась,
Світить дуже ясно,
Над шопою заблищалось,
Ніби сонце, красно.
З буди вийшли і зачали
Диво розглядати,
Аж злітає ангел з неба
І почав казати,
Що в вертепі бог родився,
З діви воплотився,
Як дитина, пеленами
Бідно уповився.
І зачали пастухи ті
Думоньку гадати,
Як тут богу поклонитись
І чим дарувати...
І вибрали ягня гарне,
Щиро помолились
І приходять до вертепу,
Богу поклонились.
Поклонились Христу-богу,
Подарунок дали
І з душею, щирим серцем
Богові сказали:
«Прийми, боже неба, землю!
Нашу чисту віру.
Нехай тобі наша віра
Буде за офіру!»
