кількоро

кількоро

Кі́лькоро, нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Кі́лькоро, нар. Несколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28