Кіевская старина/1899/67/Богданъ Залѣскій и Гоголь

Кіевская старина. Том LXVII Богданъ Залѣскій и Гоголь

• Цей текст написаний ярижкою.

1899

Богданъ Залѣскій и Гоголь. Въ «Gaz. Lwow.» (№ 218) находимъ слѣд. замѣтку. Богданъ Залѣскій познакомился съ Гоголемъ въ Парижѣ весною 1833 или 1834 года. Богданъ Залѣскій жилъ въ Севре и оставался въ хорошихъ отношеніяхъ съ Гоголемъ все время своего пребыванія тамъ въ теченіе нѣсколькихъ недѣль. Потомъ они встрѣтились еще разъ въ Римѣ, когда Гоголь былъ уже подъ вліяніемъ Василія Жуковскаго. Въ свое путешествіе въ Іерусалимъ Богданъ Залѣскій разминулся съ нимъ въ Либани. Много подробностей о Гоголѣ сообщили Залѣскому его племянникъ Галаганъ (?) и профессоръ Погодинъ, но эти подробности, хотя и интересныя, не были утѣшительны, какъ сообщаетъ Залѣскій.

Однажды, не заставши Залѣскаго въ Севре, Гоголь оставилъ ему слѣдующую записочку.

«Дуже-дуже було жалко, що не заставъ пана земляка дома. Чувавъ, що на пана щось напало — не то сояшныця, не то завійныця (хай ій прыснытся лысый дидько), та теперъ спасибо Богови кажуть начей то панъ зовсимъ здоровъ. Дай же Боже, щобъ на довго, на славу усій козацькій земли дававъ бы чернецького хлиба усякій болизни и злыднямъ. Та й насъ бы не забувавъ, пысульки въ Рымъ славъ. Добре бъ було, колы бъ и самъ туды колы небудь прымандрувавъ. Дуже, дуже блызькый землякъ, а по серцю ще блыжчый чимъ по земли». Мыкола Гоголь.