Кроковеє коло
Мих. Йогансен
Павза
• Інші версії цієї роботи див. Павза; То було не геройство… Київ: «Гарт», 1923
ПАВЗА
 

По Україні — сніги.
 Померли озера,
 Хуґа кахикає —
Й ника́є й ника́є
 В снігах.
Хмар осипаються крила,
 Падають зґраї безсило.
Укривають озера і землю
 Сухітні пера снігів…

Я знаю: знову буде тебе розіп'ято,
 Червоне серце —
 Серед неба у хмарах,
І кров'ю сходу
 Обіллєш білі гони на всесвіт.

В борні проти цілого світу і я загину з тобою
 (Чимала втіха
 Для тебе!) —
 Але зараз
 Дихають сонно степи,
 Тихо
 Перед останнім боєм —
 Спи, моя серце-країно…
 По Україні — сніги!

…Не згадають імення в сумній панихиді
Попи ні живої, ні мертвої церкви,
Задзвенять сльозою в залізі й міді,
Не умруть в робочому серці

Ті, що вмерли під Перекопом
Ті, що хорі, голодні й голі:
Руками брали окови,
Пазурами видерли волю…