криця

криця

Кри́ця, ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корця ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда кри́ця употребляется вм. креса́ло. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Кри́ця, ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корця ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда кри́ця употребляется вм. креса́ло. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28