красунь

*Красу́нь, ня, м. Красавец. Такий красунь, що не дай бог, щоб яка жінка на тебе не задивилася. Лепк.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28