XXIV
Дорога понад Уралом. Орли на стовпах. Технічна допомога на вловах. Думки на аероплані. Курчата, що літають за шістсот кілометрів. Магістральна залізниця без води. Остання з уральських гір. Видно город Уральськ.

Назад їхати довелося під прямим кутом до берега Каспійського моря понад Уралом до міста Уральська. Перед революцією Урал був майже єдиною путтю до Емби. Пароплав від Уральська до Гур'єва ішов два тижні, або можна було їхати два тижні кіньми понад рікою. Від Гур'єва до Доссора їхати уже на верблюдах, а далі в степ, де тепер Кос Чагил, Кизил, Кала чи Кул Сари відважувались тільки мандрівці на штиб Христофора Колумба.

Рівним шляхом на добрій радянській машині ми зробили шістсот кілометрів уздовж Урала за один день. Ми проскочили Калмикове, де завїдальнею Паня Швецова одстрілювалась з кулемета від бандитів, не спиняючись проминули Лбищенське — містину чапаєвських боїв, путь ішла понад ланами пшениці, високої і дерзкої, понад луками і чагарниками уральського лугу.

На телеграфних стовпах сиділи орли, здавалося, що всі орли пустині збилися сюди дивитись на легку радянську машину.

Ясне діло, орлів вабили насправді саме телеграфні стовпи: як ні легко орлові, зімкнувши крила, ширяти над луками, виглядаючи ховрашків, але ще простіше стежити за ними зовсім без клопоту, сидячи на телеграфному стовпі. Здерідка із степу прилітав новий орел, зав'язувалася статечна непоспішлива бійка і прийшлий зганяв із стовпа свого конкурента.

Аж от всі орли наїжилися, почали злітати із стовпів, гуд кабеля і стукіт машини перекрило сильне, густе дзижчання, над Уралом летів аероплан.

Бер Кен теж схопився, як степовий птах, він був задрімав, він мріяв про те, як привезе з Москви у степ свого дев'ятилітнього сина, як посадить його на лоша і вкупі з ним поїде по розвідувальних бурових.

—А, — сказав він, побачивши аероплан, — а це ж летить ще одна мисль Лаврентьева.

Він нагадав, як одного разу Лаврентьєв зник з компанії близьких друзів, у якій були паровозний машиніст, старший робочий техснабу, довгий директор Пегежстрою і веселий старий доктор, недавній радянський студент з фельдшерів. Він зник увечері і повернувся вночі перед світанком. Він їздив на законсервований промисел Новобогатинськ, де старе керівництво нафти майже не знайшло, але устигло побудувати чималий присілок. Треба було використати будинки й людей, що звикли до присілку, він вирішив улаштувати там велику птахівничу фарму — біля річки Бак Сай можна було посіяти просо — це було найзручніше місце.

От цей аероплан, що зганяв орлів з сідала, віз незвичайних пасажирів: півтори тисячі породних курчат, що оце виклюнулися з яйця: орли ввічливо розступалися перед курячими немовлятами.

— Це що, аероплан! — сказав Бер Кен, — тут будуватиметься залізниця по постанові ЦК. Уже ведуться підготовчі роботи. За два роки магістраль перетне солонцювату пустиню. Вона піде по трасі нафтопроводу і пройде через Кос Чагил. Тут нема води для локомотивів, потяги водитимуть теплоелектричні мотори, здійсниться мрія вашого старого слюсаря Архіпова: замість одного Кос Чагила буде двадцять Кос Чагилів, Емба буде поколота скважинами, як Баку, Емба дасть більше нафти, ніж Баку!

Аероплан з курчатами одгудів, курчатам, мабуть, уже видно було Новобогатинськ, річку Бак Сай і мілкі води Каспія.

Аж от перед нами з'явилася гора, остання з уральських гір — ці гори, підіймаючись із землі, своєю конвульсією захопили прикаспійський степ, вичавили одкладену морськими лагунами сіль і нафту до земної поверхні. За горою блищав Уральськ — найближча покищо до нафти залізнична станція — всього в шестистах кілометрах від Гур'єва.


Майк Йогансен. Кос Чагил на Ембі (1936) - page 151.png