Коротка історія України/До молодих читачів

ДО МОЛОДИХ ЧИТАЧІВ
ДОРОГІ ТОВАРИШІ!

Від'їзд з України до Англії не дозволяє мені написати ширшу, як це бажалось би мені, передмову до цієї „Короткої історії України“. Я мимоволі мушу обмежитися лише цими коротенькими словами.

Перш за все я щиро вітаю видання цієї книжки. Цією книжкою виконується одно з невідкладних завдань виховання комуністичної та взагалі української молоди.

Переходячи до сути мого листа, я мушу підкреслити те величезне значіння, що його має марксівське освітлення історії для тих безпосередніх практичних завдань, які тепер стоять перед нами. Бо що таке історія? У Комуністичнім Маніфесті Карла Маркса та Фрідріха Енґельса написано відомі всім слова: „Історія людства — це історія боротьби клас“. І ми на всю людську історію до нинішнього дня можемо дивитися лише як на генеральні маневри напередодні того рішучого бою, що його вчиняє пролетаріят за своє визволення. Перемога пролетаріяту означає кінець класового панування, кінець існування клас взагалі. Таким чином, вся історія людства до наших днів є саме цим підготуванням до утворення двох клас пролетаріяту й буржуазії, що з ними закінчиться взагалі історія клас.

Само собою, що і в найбільш розвиненім капіталістичнім громадянстві ми маємо, крім буржуазії й пролетаріяту, ще й инші класи. В деяких країнах збереглися ще й дотепер пережитки феодалізму, рядом із цим існують численні собою класи, як от, наприклад, селянство та дрібна міська буржуазія. Однак політичне значіння ці класи мають остільки, оскільки вони в силі зміцнити та заповнити ряди обох основних клас, що між собою ворогують, — пролетаріяту та буржуазії. Без сумніву, що ця поміч велетенська. Ми з історії нашої революції знаємо про те величне звачіння, яке відограло селянство на Україні, допомагаючи пролетаріятові перемогти свою та чужу буржуазію. Оця „Коротка історія України“ й покаже, як протягом довгих століть терпіло селянство нечуване рабство та визиск тільки через те, що не було революційного пролетаріяту, на який селянство могло б спертися. Цю правду може виразно побачити всякий молодий селянин, до рук якого дістанеться оця книжка.

Але ця книжка має ще инше значіння, — вона спеціяльно присвячена історії України. Завдяки новому марксівському освітленню фактів та подій історії українського народу, читач бачить, що історія України не є виїмком із загальних історичних законів, як це гадають історики-націоналісти.

Погляди націоналістів на історію українського народу фактами останніх днів визнано за безпідставні. Хоч український народ цілими сторіччями був під чужим ярмом, хоч розвивалася асиміляція українських власних клас, здебільшого добровільна, що русифікувалися або полонізувалися на те, щоб зберегти свої класові й сословні привілеї та вигоди, тим не менше, ще не можна в ніякому разі дивитися на неасимільовану ще частину українського народу, як на суцільну, одноманітну масу.

В цій-то на око одноманітній масі спостережливе око марксиста-історика бачить класову диференціяцію та класову боротьбу, що її не в силі спостерегти поверховий погляд історика-націоналіста.

Ось чому я ще раз щиро вітаю цю книжку та вважаю її вихід, як заповнення великої прогалини в українській шкільній літературі.

З комуністичним привітанням

Х. Раковський

Харків,
21 липня 1923 року
Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1941 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.