Коронна валюта або наука о нових грошех
| Коронна валюта або наука о нових грошех Чернівці: 1892 |
|
В половинї минувшого місяця розпочало ся вже вибиванє нових гроший у віденьскій монетарни і мабуть вже в падолистї підуть в курс деякі нові монети. Так само і угорска монетарня в Кремници розпочала вибивати нові гроші. Ще в пятницю тамтого тиждня вибито на пробу кільканацять штук золотих монет по 20 корон і прислано угорскому мінїстрови фінансів, аби він їх оглянув, чи вони добрі. Мінїстер признав їх за добрі і розпорядив, щоби зараз вибивано золоті монети на великі розміри. Одже зараз постановлено вибити мілїон корон штуками по 20 корон разом. Незадовго, розпічне ся і внбиванє нікльових гроший, так що вони в половинї падолиста підуть в курс. Срібні корони підуть в курс аж в половинї грудня. З новим роком однакож будуть вже як у нас так і на Угорщинї курсувати нові гроші побіч старих, доки аж теперішні гроші зовсїм не стягнуть ся. Тому то, вже найвисша пора, щоби наші люди познакомились добре вже завчасу з новими грішми і способом, як ними буде числити ся, щоби відтак, коли дістануть в руки гроші, не давались баламутити і отуманювати. З сеї причини постановили ми тут подати коротеньку науку о нових грошех. Буде вона доповненем до тої книжочки, яку видало товариство „Просвѣта“ о нових грошех. Хто має таку книжочку, буде міг відрізати собі сю статю нашої часописи і доложити до згаданої книжочки і так буде мати досить повний образ о новій валютї і способі численя після неї.
Гроші то така річ, що для всїх і всюди має якусь вартість і за котру можна всего дістати, чого нам потреба. А що як раз такі металї, як золото і срібло, мають для всїх людий вартість, то гроші роблять ся по найбільшій части із тих металів; лише дрібні гроші роблять ся також з менше цінних металїв, як: нікель, мід і бронз. Металь придатний на гроші ще й для того, що з него легко вибивати монету, що така монета не борзо псує ся і не минає ся так, як н. пр. збіже, цукор, кава і т. д. Папр не має такої вартости, як металь, і для того не роблять з него грощий, а то, що ми називаємо паперовими грішми, то лише квіти на металеві гроші або ноти, котрі видає банк (банкноти) або держава (державні ноти):
Валюта то вартість тої монети, що єсть підставою численя гроший в якійсь державі, а від котрої числимо гроші дрібними в долину, або грубшими в гору. Від 1857 р. аж до тепер була у нас срібна валюта, значить ся, що наша держава робила гроші із срібла і вибивала з одного фунта. (або пів кільо) 45 штук монет, котрі називали ся риньскими або ґульденами. Банк народний, що називаєсь тепер австро-угорским банком, видавав на ті гроші ноти, а кождий, хто мав такі ноти або квіти, міг собі виміняти, за них в банку срібні гроші. Але то не довго тревало. Прийшли воєнні часи, срібло минуло ся на війну, а банк не міг вже за свої ноти виплачувати срібло. Ба в 1866 р. завела ще й держава свої ноти (паперові гроші) по 1, 5 і 50 зл. ; зробилось таке, що паперових гроший наросло аж на 360 міліонів, а на то було в готівцї всего лиш 50 мілїонів сріблои. Люди брали одже той папір в добрій вірі, що держава дасть їм колись за него срібло, значить ся, кредитували (боргували) державі, значить і сама не виплачувала своїх квітів готівкою й дала банкови право не виплачувати. Чи хто хотїв чи нї, мусів брати паперові гроші, настав одже так званий примусовий курс.
До того прийшло ще, що й срібло подешевіло; фунт срібла платить ся за границею по 36 зл. до 29 зл, а що по заведеню срібної або так званої австрійскої валюти, мав у нас кождий право давати собі вибивати срібні гроші в цїсарскій монетарни на свій кошт, то міг купити собі за границею н. пр. фунт срібла за 36 зл., а коли казав відтак вибити собі з него гроші, то мав 45 зл. сріблом. Очевидно, що такий срібний риньскій мав на дїлї меншу вартість. Дійшло було до того, що мінїстерство фінансів мусїло було в 1877 р. заказати вибивати срібні гроші на приватний рахунок ; лиш сама держава мала ще право вибивати гроші, але вибивала їх дуже мало, аби вони ще більше не стратили на вартости.
Аби раз зробити конець, тому розладови мусїло правительство подумати о тім, щоби вести такі гроші, котрі не опирались би лиш на кредитї, але мали дійстну вартість. Заводити попри срібні гроші ще й золоті (двометалеву або біметалеву валюту) було непорадно, бо з того зробив би ся лиш ще більший заколот. Постановлено одже завести золоті гроші, або установити золоту валюту, котрої одиницею численню була би нова монета, звана короною а не, як доси, ґульден або риньскій.
Закон з 2. серпня 1892 р. о новій (коронній або золотій) валютї постановив одже: Замість дотеперішної валюти, вводить ся золоту валюту, котрої одиницею численя єсть корона. Корона дїдить ся на сто сотиків (по нїмоцки гелєрів).
За підставу до сих нових гроший, взято золоту монету вартости 20 коронні постановлено що з одного кільо чистого золота має ся вибивати 164 штук таких монет. А що з чистого золота не можна вибивати гроший, бо вони були би за легкі і борзо би псували ся, то постановлено дальше домішувати до золота ще й міди, так, щоби в однім кільо мішанини було 900 ґрамів чистого золота, а 100 грамів міди. З тої одже мішанини будуть вибивати ся золоті корони. Коли-ж з одного кіля чистого золота вибиває ся 164 штук по 20 корон, то з мішанини вибаває ся одну десяту часть менше (бо в ній єсть лиш 9 частий чистого золота, а десята часть міди); та десята часть єсть трошки більше як 16 корон (докладно 16,4 кор.); одже з одного кільо мішанини не буде вибивати ся 146 корон, лиш. о 16 корон менше, то значить 147,6 корон.
Крім того постановлено ще, що кождий мусить принимати ту монету хоч би й не знати в як великій сумі, та що кождий, хто схоче. може лиш ту монету казати собі вибиватя в цїсарскій монетарни із свого золота; від кіля чистого золота має лиш заплатити за вибиванє 6 корон, а банк австро-угорский ще менше, бо лиш 4 корон (для того, аби люди несли своє золото скорше до банку і там, міняли на гроші, як до монетарнї). В тім то й найбільше значінє золотої валюти.
Коли з одного кіля мішанини вибиває ся 147.5 штук, або коли всї разом важать 1000 ґрамів, то одна штука буде важити 147-му часть з одного кіля або трохи більше як 6 грамів (докладно 6.775067 ґрамів). Коли-б ті штуки були роблені з чистого золота, (164 штук з кіля), то кожда важила би 164-ту часть за 1000 ґрамів або мало що більше як 6 грамів (докладно 6.09757 ґрамів).
Монети по 20 кор. мають бути 21 міліметрів широкі в промірі. Личко (avers) буде представляти погрудє цїсарске а чет цїсарського орла і число 20 Cor. (corona) та латиньску напись довкола: „Франц Іосиф I. з Божої ласки цісар Австриї, король Чехиї, Галичини, Іліриї і т. д., Апост. король Угорщины“; береги будуть гладкі з вижолобленою на них написю по латинї: „Сполученими силами“.
За тею головною монетою іде друга: штука по 10 корон разом. Кожда така штука мусить мати в собі як раз половину тілько золота, що штука по 20 корон, і як раз половину тілько важити, одже з мішанини 3.3875388 ґрамів, а з чистого золота 3.04878 ґрамів. В промірі будуть вони 19 міліметрів широкі; личко і чет будуть такі самі, як у штук по 20 корон, а берега будуть мати жолоблену прикрасу.
При вибиваню золотих і срібних гроший мусять ся дуже на то уважати, щоби кожда штука докладно тілько важила, що й друга, і щоби в кождій була однакова скількість чистого золота або срібла. Але що то річ майже неможлива все так докладно зробити, то постановлено, що одна золота монета не сміє менше важити від другої, як на 2 тисячних частий, а в жадній монетї не сміє неставати більше чистого золота, як одна тисячна часть. Се обмеженє похибки називаєсь терпимостію (Toleranz).
Але кожда монета, хоч би й як тверда, коли переходить довго з рук до рук, то стирає ся і тратить на вартости, тим більше монета золота: коли-б вона значно стерла ся, то нїхто не хотїв би єї брати. Для того то постановлено, що стерті золоті монети по 20 корон, коли ще важать не менше як 6.47 ґрам, а монети по 10 корон, коли важать це менше як 3.37 ґрамів, мусить ще кождий брати; монети з такою вагою, хоч вже стерті, можуть все ще переходити з рук до рук і така вага називає ся переходова (Passirgewicht). Коли-б важили менше, то цїсарска каса возьме їх назад і видасть за них нові. Коли же хтось буде мати такі золоті корони, котрі були би понадрізувані, проверчені або обпиловані, то цїсарска каса возьме їх, ало заплатить за них лиш тілько вони ще, кілько будуть варті; на таких монетах будуть люди тратити і для того треба буде добре на то уважати, аби таких корон від нїкого не брати.
Із срібла будуть вибивати ся монети по одній коронї і вони будуть становити одиницю численя нових гроший. Срібло сих корон не буде чисте лиш змішане з мідею: на тисяч частий мішанини буде іти 835 частий срібла а 165 частий міди. З одного кіля тої мішанини буде вибивати ся 200 штук по одній коронї і для того кожда штука буде важити як раз 200-ну часть одного кіля, або 5 ґрамів, значить ся, пів дека. Ту монету можна буде уживати до відважуваня пів дека якогось товару. Личко срібної корони буде мати погрудє цїсарске, а чет цїсарску корону, число вартости (1 Cor.) і відповідну напись доокола; беріґсг буде гладкий, а на нїм буде вижолоблене по латинї: „Сполученими силами“. Кожда штука буде в промірі 23 міліметри широка. Вибивати срібні корони не буде вільно нїкому, лиш державі, і таких корон має ся вибити у нас за 140 мілїонів, а на Угорщинї за 60 мілїонів, разом за 200 мілїонів. При виплатах буде мусїв кождий приймати ті монети лиш до 50 штук; коли би була більша сума, то можно буде не принимати, а казати собі платити золотими монетами або паперами.
Рахуба сих монет буде така: на штуку по 20 корон разом іде 2 штуки по 10 корон разом, або 20 штук по одній коронї, а штука по 10 корон разом має 10 штук по одній коронї.
Двоякі: нікльові і бронзові. Нікель єсть то зеленаво-білий металь, котрий добуває ся з нікльової руди, званої нікелїном; він єсть досить твердий, дає ся красно вигладити, не псує ся так скоро і не єсть так для здоровля шкідливий як мідь, на котрій робить ся снїт (ґріншпан), котрою можна легко затроїти ся. Тепер відкрито великі копальні ніклю і для того цїна єго єсть досить мала та одностайна. З ніклю будуть вибивати ся монети по 20 сотиків разом (з одного кіля чистого ніклю 250 штук) і монети по 10 сотиків разом (з одного кіля ніклю по 333 штук). Штука по 20 сотиків буде важити яко раз 3 грами, а штука по 10 сотиків — 2 ґрами; ті монети буде можна для того також уживати до відважуваня товарів. Личко нікльових гроший буде мати цїсарского орла, а чет — напись, число вартости і рік, в котрім монета вибита; береги будуть карбовані. Монети по 20 сотиків будуть широкі на 21 міліметрів в промірі, а ті по 10 сотиків — 19 мілім. Нікльові монети буде вибивати лиш держава і має їх вибити за 42 мілїонів корон. Нікльовими грішми не можна буде від разу більше платити, як десять корон, але ледви, чи хто не взяв би, як би єму й більше давали.
Бо має на них зиск. Нікель єсть дешевий, бо кільо коштує тепер 5 зл. а може буде коштувати й ще дешевше. На вибитє нікльових гроший за 42 мілїони корон, треба 1 мілїон і 50 тисячів кільо ніклю. Рахуючи кільо лиш по 5 зл., то то треба буде за весь нікель заплатити 5 і чверть мілїона зл. а десять і пів мілїона коронами; за вибитє треба буде заплатити звиш мілїон корон (1.2 міл. кор.) — одже держава видасть на ті гроші всего більше як 11 і пів мілїона корон (11.7 міл. кор.) а пустить їх за 42 мілїони, значить ся, заробить на них більше як 30 мілїонів корон (30.3 міл. корон).
Бронз, з котрого будуть вибивати ся штуки по 2 сотики разом (300 штук з кіля) і штуки по 1 сотикови (600 штук з кіля) буде мішанина з 95 частий міди, 4 частий цини і 1 части цинку. Личко тих монет буде мати цїсарского орла, а чет вартість монети і рік, коли вона вибита; беріг буде гладкий; ширина штук по 2 сотики будо 19міліметрів, а штук по 1 сотикови 17 міліметрів в промірі.
Бронзових монет не буде нїкому вільно вибивати, лиш доржаві і вона вибє їх за 18,800.000 корон. При виплатї не можна буде нїкого змусити, щоби брав більше бронзових гроший, як за одну корону (100 сотиків).
Так одже будемо мати такі гроші:
Золоті: штуки по 20 корон і штуки по 10 корон.
Срібні: штуки по 1 короні.
Нікльові: штуки по 20 і по 10 сотиків.
Бронзові: штуки по 2 і по 1 сотикови.
| На | 1 | кор. | іде | 100 | сот., | 50 | по | 2 | сот., | 10 | по | 10 | сот., | 5 | по | 20 | сот. |
| " | 10 | " | " | 1000 | " | 500 | " | " | " | 100 | " | " | " | 50 | " | " | " |
| " | 20 | " | " | 2000 | " | 1000 | " | " | " | 200 | " | " | " | 100 | " | " | " |
Поки що будуть старі гроші ходити попри нові, лиш треба їх буде перечислювати на нові. Постановлено, що 1 срібний або паперовий риньский (ґульден) має числити са за 2 корони, 2 срібні риньскі за 4 кор. і т. д.; паперова пятка буде числити ся за 10 кор., десятка за 20 кор.; пятьдесятка за 100 кор., сотка за 200, кор., а тисячка за 2000 кор.; чверть срібного риньского (25 кр.) за пів корони або 50 сотиків, 20 срібних крейцарів за 40 сотиків, 10 срібн. крейцарів за 20 сотиків, 5 срібних крейцарів (котрих тепер зовсїм не видати) за 10 сотиків; 4 крейцарі за 8 кр. за 2 сотики, за 4 сотики, 1 кр. за 2 сотики, а пів крейцара за сотик. З того виходить, що за теперішну шістку треба буде давати 20 сотиків нікльовими грішми, за 5 кр. 10 с. нікльових а за дві шістки два рази по 20 с. нікльових. ..
Кожда держава має свої гроші і свою валюту; треба отже знати, як відносить ся наша валюта до чужої. Возьмім н. пр. францускі гроші. У Франції єсть золота валюта і тим вибивають з одного кіля золота 3444 франків (докладнїйше 3444.4 фр.); у нас же будуть вибивати 3280 корон з одного кіля; наші корони будуть дрібку більші. Подумаймож собі, що ми купуємо у Франції за теперішні гроші кільо золота, з котрого хочемо дати собі вибити корони, то за кождий францускій франк (а в кільо єсть их 3444) мусимо заплатити нашими грішми тілько, кілько тепер той франк у нас стоїть, отже н. пр. по 47 і пів крейцара (докладнїйше 47615 кр.). За всї ті франки, значить ся, за кілька золота мусимо заплатити 3444 разів тілько, або 1640 зр. З того кіля кажемо собі вибити 164 штук по 20 корон або 3284 корон; будемо отже мати рівно два рази тілько корон, кілько ми риньских заплатили, значить ся з 1 зр. — 2 корони. Из сего приміру видимо вже, що наші теперішні гроші відносять ся до француских так, як 3444.4 фр. до 1640 зр. (3444.4:1640 = 2.10) або що на 1 зр. йде 2 франки і 10 сантімів, а на корону 1 франк і 5 сантімів. То єсть отже відношенє (Relation), після котрого обчислено, що 1 зр. має значити 2 корони. З того видимо дальше, що, аби обчислити то відношенє, треба знати курс чужих грошей (н. пр. франків) у нас.
Возьмім ще иншій примір. Від 1879 р. вибивали у нас золоті монети по 8 зр. і по 4 зр. При установлюваню их вартости принято, що золото єсть 15 і пів раза дорожше від срібла. З 1 кіля золота вибивано тих монет 77 і пів штук по 8 зр. і 155 штук по 4 зр. То, що у нас значила та монета по 8 зр., значив у Франції наполєондор або монета на 20 франків золотом. Коли той наполєондор стояв по курсї 9 зр. і 52 і чверть крейцара, то після австрійскої валюти мав він золота за 8 зр. й 10 кр. і ще наддаток (ажіо) 1 зр. 42 й чверть крейцара. Возьмім той наддаток на процент, то будо значити, що до кождих 100 кр. треба ще додати 17 і більше як пів крейцара (докладно 17.56 1/6 кр.). Обчислїм же з сего цїну одного кіля золота: кільо срібла коштує 90 зр. то кілю золота буле коштувати 15 й пів раза більше 1395 зр.; але до того треба ще додати ажіо по 17.50 ⅙ кр. до кождого риньского разом 245 зр., або два рази тілько корон. Колиж з кіля золота бють 3444 франків, то виходить таке саме відношенє, як і в попереднім примірі, що риньскій значить 2 франки і десять сантімів (франк має 100 сантімів), і що корона значить 1 фр. і 5 сантімів а 1 зр. то само, що дві корони.
З обох сих примірів виходить, що коли хочемо обчислити вартість одного кіля золота де небудь за границею на наші гроші, то мусимо знати курс чужих грошей у нас. Той курс називаєсь відносна рівнота (Relationspari). Правительство заводячи нові гроші взяло курс чужих грошей за десять лїт, обчислило з него пересїчний курс (відносну рівноту) і так обчислило, кілько корон йде на оден риньскій.
Мабуть вже від падолиста с. р. будуть стягати ся теперішні банкноти по риньскому, а за кождий будуть пускати ся по дві срібні корони; 2 срібні риньскі, 1 срібний риньскій і чверть риньскій (25 кр.) позістануть ще довшій час, доки аж не покаже ся, що их стягненє не пошкодить торговли. Пізнїйше будуть стягати ся пятки, десятки, пятьдесятки і сотки а замість них прийде одна часть золотом по 10 і 20 корон, а за другу часть прийдуть нові банкноти. Дрібні гроші будуть поволи стягати ся; цїсарскі каси будуть брати теперішні дрібняки а замість них будуть видавати нікльові і бронзові гроші. Дукати й таляри Марії Тереси (левантійскі таляри) будуть і дальше вибивати ся яко монета торговельна. Чотиро- і осьми-риньщаки (золоті торговельні гроші по 4 і 8 зр.) будуть стягати ся і перебивати ся на корони; за 5 і чверть штуки осьмириньщаків будуть платити по 42 корони.
Все, що доси платило ся старими грішми, треба буде платити новими подвійно, значить ся, за кождий крейцар треба буде давати два сотики. Так н. пр. за обарінок, що коштував доси крейцар, треба буде дати 2 сотики; булка за 2 кр. буде коштувати 4 сотики; чарка горівки за 3 кр. — 6 сотиків; марка почтова за 5 кр. — 10 сотиків; топка соли за 11 кр. — 22 сотики; літра пива за 20 кр. — 40 сотиків; кільо цукру за 36 кр. — 72 сотики; фляшка вина за 50 кр. — 100 сотиків або 1 корону; пів кільо кави за 1 риньского — 2 корони; шапка за півтора риньского — 3 корони; корець бараболь за 1 зр. і 80 кр. (180 кр. — 360 сотиків) — 3 корони і 60 сотиків і т. д. Хто буде мати півтретя риньского (250 кр = 500 сотиків), буде казати ся, що він мав 5 корон; хто доси місячно по 25 зр., буде брати новими грішми 50 корон, а хто мав доси довгу 150 зр. буде мусїв заплатити новими грішми 300 корон і т. д.
З початку будуть однакож ходити по при нові гроші і старі, доки аж зовсїм не стягнуть ся і длятого на разї можна буде все платити або новими грішми або старими, або також новими і старими разом. Аби показати, як можна буде з початком заведеня нової валюти платити, наведемо тут кілька примірів:
1) Хтось має заплатити довг 7 зр. і 39 кр., то як він єго заплатить?
Наука: Коли буде мати лиш старі гроші, то заплатить старими. Колиж буде мати лиш нові гроші, то буди мусїв дати за кождого риньского 2 корони (слово "корона" будемо від тепер означати грубою буквою к): за 7 зр. дасть отже 14 к, а за кождий крейцар дасть два рази тілько сотиків, (слово "сотик" будемо означати грубою буквою с) отже за 39 кр. дасть 78 с. Тих 14 к може він заплатити так, що дасть их всї срібними монетами по 1 к, або може дати 10 к золотою монетою а 4 к срібними; — 78 сотиків може знов заплатити або лиш самими бронзовими монетами по 1 с, або дасть 39 с по 2 с разом, або наконець може ще заплатити й нікльовими: дасть 7 штук нікльових по 10 с (70 с) або 3 штуки нікльові по 20 с (60 с) і одну штуку нікльову по 10 с, а останок (8 с) дасть бронзовими грішми: або всї вісїм по 1 с, або 4 штуки по 2 с. Колиж би мав і старі гроші і нові, то може н. пр. за довг 7 зр. і 39 кр. дати 5 зр. паперами, за 2 зр. може дати 4 к, а решту (39 кр.) заплатити або сотиками або таки крейцарами і т. д.
2) Хтось має заплатити 65 зр. і 93 кр., як він може платити?
Наука: Коли буде мати лиш самі нові гроші, то може дати: 13 к золотих по 10 (130 к або 65 зр.), а за 93 кр. (186 сотиків) дасть одну срібну корону і 86 с. Може також дати: 6 к золотих по 20 к (значиться 120 к або 60 зр.) і одну золоту корону по 10 к, а відтак ще 1 к срібну і решту сотиками. Наконець може заплатити 12 штук по 10 к золотих і 11 к срібних, а решту сотиками.