Коран (Якубович)/Сура 9
| ◀ Сура 8 | Коран Переклад смислів українською мовою пер.: Михайла Якубовича Сура 9. Ат-Тауба (Каяття) |
Сура 10 ▶ |
|
1. Аллаг і Його Посланець зрікаються договорів, які ви уклали з багатобожниками!
2. Подорожуйте землею протягом чотирьох місяців, але знайте, що вам не послабити Аллага! Воістину, Аллаг принизить невіруючих![1]
3. У день великого хаджжу Аллаг і Його Посланець проголосять людям, що Аллаг і Його Посланець зрікаються багатобожників. Якщо ви покаєтеся, то це буде краще для вас! А якщо відвернетесь, то знайте, що вам не послабити Аллага! Сповісти ж тим, які не вірують, добру звістку про болісну кару![2]
4. Виняток — ті багатобожники, з якими ви маєте договір, і які ні в чому не порушували його, й не підтримували нікого проти вас. Дотримуйтеся договору з ними протягом визначеного там строку. Воістину, Аллаг любить богобоязливих!
5. А коли минуть заборонені місяці, то вбивайте багатобожників, де б ви їх не знайшли, беріть їх у полон, оточуйте їх і влаштовуйте проти них різні засідки; але якщо вони покаються, будуть звершувати молитву й давати закят, то звільніть для них шлях. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний![3]
6. Але якщо хтось із багатобожників проситиме в тебе захисту, то захисти його, щоб він міг чути слово Аллага. Потім відведи його в безпечне місце, бо вони — люди, які ще не знають![4]
7. Хіба в багатобожників може бути якийсь договір із Аллагом і Його Посланцем, окрім тих, які уклали його біля Забороненої Мечеті? Якщо вони вірні вам, то будьте й ви їм вірні. Воістину, Аллаг любить богобоязливих!8. Як же це можливо? Якщо вони переможуть вас, то не зберігатимуть у відносинах із вами ні родинних зв’язків, ні угод. На словах вони намагаються догодити вам, але в серцях їхніх — відраза. Більшість із них — нечестивці!
9. Вони продають знамення Аллага за мізерну ціну й збивають інших зі шляху Його. Які мерзотні їхні вчинки!
10. У відносинах із віруючими вони не зберігають ні родинних зв’язків, ні угод. Вони — ті, хто порушує межі!
11. Та якщо вони покаються, будуть звершувати молитву й давати закят, то стануть вашими братами в релігії. Ми пояснюємо знамення для людей знаючих!
12. Якщо вони, уклавши договір, порушать свої клятви й почнуть ганити вашу релігію, то ставайте до боротьби з провідниками невір’я, бо вже не діють клятви їхні! Можливо, вони припинять!
13. Невже ви не станете до боротьби з людьми, які порушили свої клятви й мали намір вигнати Посланця? Вони почали перші! Невже ви боїтесь їх? Аллаг має більше права на те, щоб Його боятися, якщо ви віруєте!
14. Боріться проти них і Аллаг каратиме їх вашими руками! Він принизить їх, а вам допоможе проти них і зцілить груди віруючих людей,
15. видаливши гнів із їхніх сердець. Аллаг приймає каяття того, кого побажає. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
16. Невже ви думали, що вас залишать у спокої, і Аллаг не знатиме тих серед вас, які боролися й не брали собі помічників замість Аллага, Його Посланця й віруючих? Аллагу відомо, що ви робите!
17. Не годиться багатобожникам прислужувати в місцях поклоніння Аллагу, адже вони самі свідчать про своє невір’я. Марні їхні вчинки й будуть вони у вогні довіку![5]
18. У місцях поклоніння Аллагу прислужують ті, які увірували в Аллага й в Останній День, звершують молитву, дають закят і не бояться нікого, крім Аллага! Можливо, саме вони йдуть прямим шляхом![6]
19. Невже ви вважаєте рівними тих, хто дає воду прочанам і прислуговує в місцях поклоніння, й тих, хто увірував в Аллага, Останній День і боровся на шляху Аллага? Не рівні вони перед Аллагом! Аллаг не веде прямим шляхом людей несправедливих!
20. Ті, які увірували, переселилися й боролися на шляху Аллага, жертвуючи своє майно та душі, мають вищий ступінь перед Аллагом! Саме вони й матимуть успіх!
21. Господь їхній сповістить їм добру звістку про милість від Себе, ласку й сади, де їх чекає нетлінна благодать!
22. Вони будуть там довіку! Воістину, в Аллага велика винагорода!
23. О ви, які увірували! Не беріть собі за спільників батьків і братів ваших, які віддали перевагу невір’ю перед вірою. Хто з вас буде приятелювати з ними, той — нечестивець!
24. Скажи: «Якщо ваші батьки, діти, брати, дружини, родини, накопичене майно, торгівля — застою в якій боїтесь — і любі вам житла миліші за Аллага, Його Посланця й зусиль на Його шляху, то чекайте, поки Аллаг не явить наказу Свого! Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!»25. Аллаг уже підтримав вас у багатьох місцях і в день Хунайну, коли вражала вас численність ваша, яка нічим не допомогла вам. Стала вузькою для вас широка земля й ви повернулися спинами![7]
26. Та потім Аллаг зіслав спокій Своєму Посланцю й віруючим, зіслав війська, яких ви не бачите, і скарав невіруючих. Така відплата невіруючим!
27. Потім Аллаг прийме каяття тих, кого побажає. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
28. О ви, які увірували! Багатобожники — нечисті. Тож, починаючи від цього року, нехай не наближаються до Забороненої Мечеті. А якщо ви боїтеся бідності, то Аллаг збагатить зі Своєї ласки, кого побажає! Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
29. Боріться з тими з людей Писання, які не вірують ні в Аллага, ні в Останній День, які не забороняють того, що заборонив Аллаг і Його Посланець, які не коряться істинній релігії, поки вони не платитимуть власноруч данини й не будуть принижені.
30. Сказали юдеї: «Узайр — син Аллага!» Сказали християни: «Месія — син Аллага!» Ці слова з їхніх вуст схожі на слова невіруючих, які жили раніше. Нехай знищить їх Аллаг! Як же вони віддалилися![8]
31. Вони беруть собі за Господа, крім Аллага, своїх учених, ченців і Месію, сина Мар’ям. Але ж їм наказували поклонятися Єдиному Богу! Немає бога, крім Нього! Пречистий Він від того, що додають Йому!
32. Вони прагнуть загасити світло Аллага своїми вустами, та Аллаг бажає довершити світло Своє, хоч би це й було ненависне для невіруючих!
33. Він — Той, Хто послав Свого Посланця з прямим шляхом і релігією істини, щоб перевершити нею всі інші релігії, хоч би це й було ненависне для багатобожників!
34. О ви, які увірували! Воістину, багато хто з учених і ченців неправедно пожирає майно людей і збиває їх зі шляху Аллага. А щодо тих, які накопичують золото й срібло та не жертвують його на шляху Аллага, то сповісти їм добру звістку про болісну кару!
35. Того Дня його розтоплять у вогні пекла й затаврують ним їхні чола, боки та спини: «Ось те, що ви накопичували для себе. Тож скуштуйте того, що ви накопичували!»
36. Воістину, число місяців у Аллага — дванадцять, як було записано в Писанні в день, коли Він створив небеса й землю. Чотири з них — заборонені. Це — істинна релігія, тож не будьте в цей час несправедливі самі до себе. Боріться з багатобожниками всі разом — так само, як разом ведуть боротьбу з вами вони. І знайте, що Аллаг — із богобоязливими![9]
37. Відкладання забороненого місяця збільшує невір’я. Це вводить в оману тих, які не вірують. Одного року вони дозволяють це, а іншого року забороняють, щоб вирівняти число [місяців], які Аллаг зробив забороненими. Вони дозволяють те, що заборонив Аллаг. Лихі 98 вчинки їхні видаються їм прекрасними та Аллаг не веде прямим шляхом невіруючих людей![10]
38. О ви, які увірували! Що з вами? Коли говорять вам: «Виходьте на шлях Аллага!» — ви наче вгрузаєте в землю. Невже ви віддаєте перевагу земному життю перед життям наступним? Але ж мала насолода земного життя порівняно з життям наступним!
39. Якщо ви не вийдете, то Він скарає вас болісною карою та замінить вас іншим народом. Ви нічим не зашкодите Йому, а Аллаг спроможний на кожну річ!
40. А якщо ви не допоможете [Посланцю], то вже допоміг йому Аллаг, коли вигнали його ті, які не увірували. Він був одним із двох, коли вони сховалися в печері. Ось він сказав своєму приятелю: «Не журися! Воістину, Аллаг — з нами!» Аллаг зіслав йому спокій та підтримав його військом, якого ви не бачите. Він принизив слово тих, які не увірували. Слово Аллага — найвище! Аллаг — Всемогутній, Мудрий![11]
41. Вирушайте в похід, легко це буде вам чи важко, й докладайте зусиль, жертвуючи своє майно та душі на шляху Аллага. Це краще для вас, якби ви тільки знали!
42. Якби здобич була легкою, а дорога — близькою, то вони б пішли за тобою неодмінно! Але надто далеким видався їм шлях, і вони присягатимуться Аллагом: «Якби мали ми змогу, то вийшли б разом із вами!» Вони гублять самі себе, і знає Аллаг, що вони — брехуни!
43. Нехай простить тебе Аллаг! Чому ти дозволив це їм, поки не стало тобі зрозуміло, які з них правдиві, а які брехуни?
44. Ті, які вірують в Аллага й в Останній День, не питають у тебе дозволу на те, щоб докладати зусиль [на шляху Аллага], жертвуючи своє майно й душі. Аллаг знає богобоязливих!
45. Питають дозволу в тебе ті, які не вірують в Аллага й в Останній День, і чиї серця сумніваються. І через сумнів свій розгублені вони!
46. Якби вони бажали вийти [на боротьбу], то підготувалися б до цього. Проте Аллаг не захотів, щоб вони йшли разом із вами й затримав їх. Сказали їм: «Сидіть разом із тими, які сидять!»
47. Якби вони пішли разом із вами, то не додали б нічого, крім безладу, квапились би посіяти серед вас розбрат. Серед вас є ті, хто прислухається до них, та Аллаг знає про нечестивців!
48. Вони й раніше сіяли розбрат і викривляли перед тобою справжній стан речей, поки не прийшла істина, й не переміг наказ Аллага, хоча це їм ненависно!
49. Серед них є той, хто каже: «Дозволь мені [залишитися] й не спокушай!» Та вони вже впали в спокусу. Воістину, геєна охоплює невіруючих![12]
50. Якщо з тобою стається щось добре, то це засмучує їх. А якщо тебе вражає лихо, вони кажуть: «Ми заздалегідь подбали про себе!» — і йдуть собі, радіючи![13]
51. Скажи: «Нас може вразити тільки те, що судив нам Аллаг, а Він - Захисник наш! І нехай на Аллага покладають сподівання віруючі!»52. Скажи: «Невже ви чекаєте для нас чогось іншого, крім двох благ? І ми чекаємо, як вразить вас Аллаг покаранням від Себе або [скарає] нашими руками! Тож чекайте і ми почекаємо разом із вами!»[14]
53. Скажи: «Будете ви жертвувати добровільно чи примусово, від вас цього однаково не приймуть, бо ви — люди нечестиві!»
54. Пожертви їхні не будуть прийняті, бо вони не вірують в Аллага, Його Посланця, неохоче звершують молитву й роблять пожертви, маючи відразу до цього.
55. Нехай не вражає тебе їхнє майно та діти. Аллаг прагне скарати їх цим у земному житті, щоб вони втратили свої душі невіруючими.
56. Вони клянуться Аллагом, що належать до вас, та вони не з вас. Вони — налякані люди!
57. Якби вони знайшли якусь схованку, печеру чи підземелля, то поквапилися б туди!
58. Є серед них такі, які пліткують про тебе через милостиню. Якщо їм щось перепадає звідти, вони лишаються вдоволені, а якщо не перепадає, то вони гніваються![15]
59. Якби ж вони вдовольнялися тим, що їм дарує Аллаг і Його Посланець, і говорили: «Достатньо нам Аллага! Аллаг даруватиме нам зі Своєї ласки й Посланець Його. І до Аллага ми скеровуємо прагнення наші!»
60. Милостиня призначена для нужденних і бідних, тих, хто її збирає та роздає, тих, від чиїх сердець чекають прихильності, [для викупу] рабів, для збанкрутілих боржників, для тих, хто [бореться] на шляху Аллага, а також для подорожніх. Так встановлено Аллагом. А Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
61. Серед них є ті, хто ображає Пророка й говорить: «Він — вухо!» Скажи: «Він чує те, що краще для вас. Він вірить в Аллага й довіряє віруючим, він — милість для тих із вас, хто увірував! А на тих, які ображають Посланця Аллага, чекає болісна кара!»[16]
62. Вони клянуться перед вами Аллагом, щоб догодити вам. Але, якщо віруючі вони, краще б їм догоджати Аллагу та Його Посланцю!
63. Невже не знають вони, що того, хто ворожий до Аллага та Його Посланця, чекає вогонь геєни, де він буде завжди? Це — велике приниження!
64. Лицеміри бояться того, що буде зіслано суру, яка й розповість про те, що в їхніх серцях. Скажи: «Насміхайтеся ж! Воістину, Аллаг викриє те, чого ви боїтеся!»
65. Якщо ти запитаєш їх, то вони неодмінно скажуть: «Та ми тільки багато розмовляли й бавились!» Скажи: «Невже ви насміхалися з Аллага, Його знамень і Його Посланця?»
66. Не просіть прощення. Ви стали невіруючими після того, як увірували. Якщо Ми простимо частину з вас, то іншу частину скараємо — за те, що були грішниками вони!
67. Лицеміри й лицемірки подібні одне до одного. Вони закликають до відразного й забороняють заохочуване, стримують свої руки [від милостині]. Вони забули Аллага, а Він забув їх. Воістину, лицеміри — нечестивці!
68. Обіцяв Аллаг лицемірам, лицеміркам і невіруючим вогонь, де вони будуть довіку! Достатньо їм цього! Аллаг прокляв їх і чекає на них невпинна кара!
69. Такі ж [ви] самі, як і ті, що жили раніше за вас! Вони були могутніші за вас силою, мали більше майна та дітей. Вони насолодилися своєю долею, і ви насолодилися своєю долею — так, як насолодилися свою долею ті, що жили раніше за вас. Ви марнословите так, як марнословили вони. Даремними є вчинки їхні в житті земному та наступному і зазнають вони втрат!
70. Невже до них не дійшла звістка про тих, які жили раніше — про народ Нуха, адитів, самудитів, народ Ібрагіма, жителів Мад’яну та перекинутих селищ? Приходили до них посланці їхні з ясними знаменнями. Аллаг не був несправедливий до них — вони самі були несправедливі до себе.[17]
71. Віруючі чоловіки та жінки — союзники; вони закликають до заохочуваного та забороняють відразне, звершують молитву, дають закят, коряться Аллагу та Його Посланцю. Аллаг змилується над ними. Воістину, Аллаг — Всемогутній, Мудрий!
72. Обіцяв Аллаг віруючим чоловікам і жінкам рай, де течуть ріки, де прекрасні житла в садах Едену. Вони будуть там довіку! А ласка від Аллага ще більша! Це — великий успіх![18]
73. О Пророче! Борися з невіруючими та лицемірами й будь суворий до них! їхній притулок — геєна. Яке мерзотне це місце для повернення!
74. Вони клянуться Аллагом, що не говорили, але ж насправді говорили це — слово невір’я — й стали невіруючими після того, як прийняли іслам. Вони замислилися про те, чого раніше не могли здійснити. Вони намагаються помститись за те, що Аллаг і Посланець Його збагатили їх з Його ласки. Якщо вони покаються, то це буде краще для них. А якщо відвернуться, то Аллаг скарає їх болісною карою в земному й наступному житті! Немає для них на землі ні захисника, ні помічника!
75. Серед них є ті, які обіцяли Аллагу: «Якщо Аллаг дарує нам зі Своєї ласки, то ми неодмінно будемо робити пожертви й будемо одними з праведників!»
76. Та коли Він наділив їх зі Своєї ласки, то вони поскупилися на це й відвернулися; нехтують же вони!
77. Тож Він скарав їх, сповнивши їхні серця лицемірством аж до того дня, коли вони зустрінуть Його. Це їм за те, що вони порушили обіцянку перед Аллагом, і за те, що брехали вони!
78. Хіба не знають вони, що Аллагу відомі їхні таємниці й приховані розмови, і що Аллаг знає все потаємне?
79. Вони вдаються до образ і глузують над тими віруючими, які роблять додаткові пожертви та ще й, не маючи засобів, докладають для цього важких зусиль. Та це Аллаг поглузує над [лицемірами]! Чекає на них болісна кара!
80. Проси для них прощення чи не проси — навіть якщо ти проситимеш для них прощення сімдесят разів, Аллаг не простить їх! Це так, бо вони не увірували в Аллага та Його Посланця! Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!
81. Ті, які залишилися на своїх місцях, раділи, що вони в тилу Посланця Аллага. їм було ненависно боротися на шляху Аллага, жертвуючи своє майно та душі. Вони говорили: «Не вирушайте в похід у таку спеку!» Скажи: «Вогонь геєни буде ще гарячішим!» Та якби вони розуміли![19]82. Нехай вони мало сміються та багато плачуть — така відплата за те, що вони собі здобули!
83. Якщо Аллаг поверне тебе до когось із них, і вони проситимуть дозволу йти в похід, то скажи: «Ви ніколи не підете зі мною! І не будете боротися зі мною проти ворога! Ви були задоволені своїм сидінням раніше, тож сидіть із тими, хто залишився!»
84. Ніколи не молися за жодного з них і не стій над могилою його! Вони не увірували в Аллага, Його Посланця й померли нечестивими!
85. Нехай не дивує тебе їхнє майно та діти. Аллаг прагне скарати їх цим у земному житті, щоб вони втратили свої душі невіруючими!
86. І коли було зіслано суру: «Увіруйте в Аллага й боріться разом із Посланцем Його!» — то власники багатства серед них почали просити тебе дозволити їм лишитися й сказали: «Залиш нас! Ми будемо з тими, хто сидить!»
87. Вони були задоволені тим, що лишилися з іншими. Запечатані їхні серця й не розуміють вони![20]
88. Але Посланець і ті, які увірували разом із ним, боролися, жертвуючи своє майно та душі. Чекають на них блага. Саме вони матимуть успіх!
89. Аллаг приготував для них сади, де течуть річки. Будуть вони там довіку! Це — великий успіх!
90. І прийшли до нього по дозвіл [лишитися] ті з бедуїнів, які мали поважні причини. А вдома сиділи ті, які збрехали Аллагу та Його Посланцю. На тих із них, які не увірували, впаде болісна кара!
91. Нема гріха на немічних, хворих і тих, які не мають, що пожертвувати, якщо вони будуть щирі перед Аллагом і Його Посланцем. Нема за що докоряти тим, які роблять добро. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
92. Нема [гріха] на тих, які прийшли до тебе, щоб ти дав їм їздових тварин. Ти сказав: «Не можу я знайти цих тварин для вас!» Вони повернулися з очами, повними сліз від смутку, адже вони не мають, що пожертвувати.
93. Гріх падає на тих, які просили в тебе дозволу залишитись, будучи багатими. Вони задоволені тим, що лишилися разом з іншими. Аллаг запечатав їхні серця і не знають вони![21]
94. Вони шукатимуть виправдань, коли ви повернетесь до них. Скажи: «Не виправдовуйтесь. Ми не повіримо вам — Аллаг уже сповістив нам про вас! Аллаг і Його Посланець побачать вчинки ваші, а потім ви повернетесь до Знаючого потаємне й відкрите, і Він розкаже вам про те, що ви робили!»
95. Вони будуть клястися перед вами Аллагом, коли ви повернетеся до них, щоб ви від них відвернулися. Тож відверніться від них! Вони нечисті, і притулком їхнім буде геєна — відплата за те, що вони собі здобули!
96. Вони будуть клястися вам, щоб ви були задоволені ними. Та навіть якщо ви будете задоволені ними, Аллаг не буде задоволений людьми нечестивими!
97. Бедуїни — найзапекліші в невір’ї та лицемірстві. Вони найвпертіше не визнають обмежень, які зіслав Аллаг Своєму Посланцю. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
98. Серед бедуїнів є ті, які вважають свої пожертви збитком і чекають, доки настане для вас лихоліття. Це для них настане лихоліття! Аллаг — Всечуючий, Всевидячий!99. Серед бедуїнів є ті, які вірують в Аллага й в Останній День, вважають свої пожертви наближенням до Аллага й благословень Посланця. Так, це їхнє наближення! Аллаг введе їх у милість Свою. Воістину, Аллаг - Прощаючий, Милосердний!
100. Аллаг вдоволений першими мугаджірами, ансарами й тими, хто пішов за ними в найкращий спосіб. І вони вдоволені Ним! Він приготував для них сади раю, де течуть ріки. Будуть вони там довіку! Це — великий успіх![22]
101. Є лицеміри і серед бедуїнів, які живуть навколо вас, і є серед жителів Медини! Вони вперті в лицемірстві, але ти не знаєш їх. Ми знаємо їх! Ми скараємо їх двічі, а потім вкинемо їх у кару велику!
102. Є інші, які визнали свої гріхи. Вони змішали добрі й лихі вчинки, можливо, Аллаг прийме їхнє каяття. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
103. Приймай пожертву з майна їхнього, щоб очистити їх і піднести цим. І молися за них, бо твої молитви — спокій для них! Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий![23]
104. Невже не знають вони, що це Аллаг відповідає на каяття Своїх рабів і приймає пожертви, і що Аллаг — Приймаючий каяття, Милосердний?
105. Скажи: «Дійте й побачить ваші вчинки Аллаг, Його Посланець і віруючі! Ви повернетесь до Знаючого потаємне й відкрите, і Він сповістить вам про те, що робили ви!» 106. А є ті, які чекають наказу Аллага. Або Він скарає їх, або прийме каяття їхнє. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
107. Ті, які збудували мечеть для шкоди, невір’я, розбрату між віруючими та як засідку для тих, які ще раніше воювали з Аллагом і Його Посланцем, неодмінно будуть присягатися: «Ми прагнемо тільки добра!» Та Аллаг свідчить, що вони — брехуни![24]
108. Ніколи не звершуй там [молитви]! Мечеть, від першого дня заснована на богобоязливості, більш гідна того, щоб ти молився в ній. Там є чоловіки, які люблять очищатися, а Аллаг любить тих, які очищаються![25]
109. Той кращий, хто заклав підвалини своєї будівлі на страху перед Аллагом і прагненні до Його вдоволення, чи той, хто заклав підвалини своєї будівлі на завислому краю урвища та впав разом із нею в пекельний вогонь? Аллаг не веде прямим шляхом нечестивих людей!
110. Будівля, збудована ними, завжди буде сумнівом у їхніх серцях — доки їхні серця не розірвуться! Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
111. Воістину, Аллаг купив у віруючих їхні душі й майно в обмін на рай. Вони ведуть боротьбу на шляху Аллага, вбивають і бувають убиті. Така правдива обіцянка, дана в Таураті, Інджілі й Корані. Хто ж краще виконує обіцянки, ніж Аллаг? Тож радійте угоді, яку ви уклали з Ним! Це — великий успіх!112. [Віруючі] — це ті, які каються, поклоняються, прославляють, тримають піст, низько схиляються, вклоняються, закликають до заохочуваного й забороняють відразне, тримаються обмежень Аллага. Тож сповісти віруючим добру звістку![26]
113. Пророку й тим, які увірували, не годиться просити прощення для багатобожників, навіть якщо вони їхні родичі — після того, як їм стало зрозуміло, що ті опиняться в пеклі.
114. А молитва Ібрагіма за свого батька була тільки виконанням обіцянки, даної йому. Коли він зрозумів, що той — ворог Аллага, то зрікся його. Воістину, Ібрагім — жалісливий, смиренний!
115. Аллаг не вводить людей в оману після того, як Він вказав для них прямий шлях, і поки Він не роз’яснить їм, кого треба стерегтися. Воістину, Аллаг — про кожну річ Знаючий!
116. Воістину, Аллагу належить влада над небесами й землею. Він дарує життя й смерть. Немає у вас, окрім Аллага, ні захисника, ні помічника!
117. Аллаг прийняв каяття Пророка, мугаджірів та ансарів, які пішли за ним у важкий час. Серця деяких із них мало не відхилилися, але потім Він прийняв каяття їхнє. Воістину, Він — Співчутливий і Милосердний до них![27]
118. Були й троє, яким дали відстрочку [для каяття]. Стала вузькою для них широка земля, й стиснулися душі їхні. Вони вирішили, що немає захисту від Аллага, крім як у Нього Самого. Потім Він простив їх, щоб розкаялися вони. Воістину, Аллаг — Приймаючий каяття, Милосердний![28]
119. О ви, які увірували! Бійтесь Аллага й будьте разом із правдивими!
120. Не варто було жителям Медини й бедуїнам із її околиць лишатися в тилу Посланця Аллага й віддавати перевагу своїм душам перед його душею. Це так, бо не буває на шляху Аллага ні спраги, ні втоми, ні голоду, ні кроку, який викликає лють невіруючих, ні чогось, захопленого у ворога, що б не було записано як добра справа. Воістину, Аллаг не загубить винагороди тих, які роблять добро!
121. Скільки б вони не жертвували — багато чи мало, які б долини вони не минали — це все запишеться, щоб Аллаг винагородив їх ще кращим, ніж вони зробили!
122. Нехай віруючі не вирушають у похід усі разом. Чому б не відіслати з кожної групи частину людей, які будуть навчатися релігії та застерігати інших, коли вони повернуться до них? Можливо, ті будуть стерегтися![29]
123. О ви, які увірували! Боріться з тими невіруючими, які перебувають поблизу вас — нехай вони побачать, що ви суворі! І знайте, що Аллаг — разом із богобоязливими!
124. А коли зіслано суру, то серед [лицемірів] є той, хто говорить: «Кому це додало віри?» Тим, які увірували, це додає віри, і радіють вони!
125. А тим, чиї серця хворі, це збільшує нечистоту, і помирають вони невіруючими.[30]
126. Чи не бачать вони, як щороку зазнають випробувань — один чи два рази. І після цього вони не каються й не замислюються!127. А коли зіслано суру, то одні з них дивляться на інших: «Чи хтось бачить вас?» — і відвертаються. Аллаг відвернув їхні серця, бо вони — люди нерозумні.[31]
128. Прийшов до вас Посланець із вас самих. Тяжко йому те, що ви страждаєте, і він піклується про вас — співчутливий та милосердний до віруючих.
129. А якщо відвернуться вони, то скажи: «Достатньо для мене Аллага! Немає бога, крім Нього, і на Нього я покладаюся! Він — Господь великого трону!»
——————
- ↑ Ідеться про чотири особливі місяці: мухаррам, раджаб, зуль-када, зуль-хіджа, під час яких військові дії заборонені.
- ↑ «Великий хаджж» — відповідно до тлумачень сподвижників та їхніх послідовників — мається на увазі стояння на горі Арафат під час хаджжу (ібн Касір).
- ↑ Аяти, які стосуються боротьби з невіруючими, слід розуміти в історичному контексті.
- ↑ «Ці люди — невігласи, вони не розуміють доказу від Аллага, не знають, що означатиме віра в Аллага, якщо вони увірують; не знають про злочин та гріх, які тягне за собою нехтування вірою в Аллага!» (ат-Табарі).
- ↑ «Місця поклоніння Аллагу» — мечеті («масаджід», мн. від «масджід» — там, де поклоняються). Раніше багатобожники ремонтували Заборонену Мечеть, накривали Каабу й давали воду прочанам, проте цей аят передав усі повноваження мусульманам (аль-Багаві з посиланням на переказ від ібн Аббаса).
- ↑ Як пояснюють тлумачі Корану (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір), «аса» (можливо) тут має обов’язкову дію, тобто вони справді «йдуть прямим шляхом».
- ↑ «День Хунайну» — битва мусульман із багатобожниками племен Гавазін та Сакиф, яка відбулася у 630 році в долині між Меккою й Таїфом.
- ↑ Ат-Табарі та інші тлумачі Корану коментують так: «Переказують від сина Аббаса, що він сказав: «Прийшла до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) група юдеїв: Салям бін Мішкам, Ну’ман бін Ауфа, Шас бін Кайс і Малік бін ас-Сайф. Вони сказали: «Як ми підемо за тобою, залишивши свій напрям молитви? А ти ще й не вважаєш, що Узайр — син Бога!» І тоді Аллаг зіслав цей аят». Згідно з іншими переказами, пов’язаними з тлумаченнями цього, Узайра шанобливо називали «сином Божим», адже він поновив значення Таурату (Тори) в юдейській громаді. Саме тому Узайра часто ототожнюють з біблійним Ездрою.
- ↑ «Чотири заборонені місяці» — мухаррам, раджаб, зуль-када, зуль-хіджа.
- ↑ Ідеться про багатобожників, які замінювали один із чотирьох місяців іншим, наприклад, як відзначає аль-Багаві, «перетворювали сафар на заборонений місяць, а мухаррам — на дозволений». Це робилося з метою продовження полювання та війн, заборонених у згадані чотири місяці.
- ↑ Супутником Пророка (мир йому і благословення Аллага) під час гіджри з Мекки був Абу Бакр ас-Сиддік (нехай буде вдоволений ним Аллаг). Разом вони сховалися в печері на горі Савр (ат-Табарі).
- ↑ Ідеться про Джаді бін Кайса, який просив дозволу лишитися, пояснюючи це тим, що під час походу проти візантійців він не зможе не спокуситися їхніми жінками (аль-Багаві).
- ↑ Ідеться про похід на Табук, від чого лицеміри вперто відмовлялися (ат-Табарі за переказом від ібн Аббаса).
- ↑ Два блага — «перемога та військова здобич або мученицька смерть і прощення» (аль-Багаві).
- ↑ Ідеться про чоловіка на ім’я Хуркус, який звинуватив Пророка (мир йому і благословення Аллага) в несправедливості (ібн Касір).
- ↑ «Він — вухо!»: тобто слухає кожного, хто щось говорить. Лицеміри, зводячи наклеп на Пророка (мир йому і благословення Аллага), говорили: «Кажемо, що побажаємо, клянемося, а він усьому вірить!» (ат-Табарі).
- ↑ Мад’ян — територія в північно-західній частині Аравії. «Перекинуті селища» — міста, де жив народ Люта.
- ↑ «Сади Едену» — сади вічності. Аль-Багаві відзначає, що «Еден» походить від дієслова «адана» — «перебувати десь», тобто мається на увазі вічне існування. Є ще й інші пояснення, згідно з якими Еден — середина раю, фортеця або річка в раю (аль-Багаві від ібн Масуда та ін.).
- ↑ Ідеться про лицемірів, які відмовлялися йти у похід на Табук та залишилися в Медині (за аль-Багаві).
- ↑ «Лишилися з іншими» — досл. «з тими, які залишаються». Аль-Багаві відзначає, що маються на увазі жінки.
- ↑ «Разом з іншими» — див. коментар до аяту 87 цієї ж сури.
- ↑ Мугаджіри («переселенці») — мусульмани, які переселилися з Мекки в Медину. Ансари («помічники») — мединці, які прийняли іслам і підтримали мугаджірів.
- ↑ «Піднести»: «зі ступеню лицемірів до ступеню щирих людей». «Молися»: «проси для них прощення» (ат-Табарі).
- ↑ Ідеться про мечеть, збудовану в Медині лицемірами, яких до цього підбурив дехто Абу Амір з племені Хазрадж. Згідно з повідомленнями тлумачів Корану (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір), Абу Амір навіть бував у візантійського імператора Іраклія, намагаючись використати новозбудовану мечеть як місце для зібрання своїх прибічників («мірсад» — засідка).
- ↑ Ідеться про мечеть в районі Куба (південь Медини), яку заснував Пророк (мир йому і благословення Аллага) одразу після гіджри (ат-Табарі). Ібн Касір наводить переказ, у якому сказано: «Обрядова молитва в мечеті Куба — наче мале паломництво».
- ↑ «Які тримаються посту» («саіхуна») — досл. «подорожні». Аль-Багаві повідомляє: «Ібн Масуд та ібн Аббас (нехай буде вдоволений ними Аллаг) сказали: «Це ті, які тримаються посту». А Суф’ян ібн Уєйна сказав: «Той, хто постить, названий «подорожнім» через те, що він залишає позаду всі задоволення...».
- ↑ Ідеться про тих, хто мало не покинув Пророка під час важкого походу на Табук (ат-Табарі).
- ↑ Йдеться про Гіляля бін Умейю, Мурару бін ар-Рабі’ та Ка’ба бін Маліка, які не вирушили в похід на Табук, але згодом розкаялися в цьому (ат-Табарі).
- ↑ «Вони будуть застерігати від пекла й сповіщати добру звістку про рай» (Ібн Касір від ібн Аббаса).
- ↑ «Збільшує нечистоту» — досл. «додає нечистоту до їхньої нечистоти»; «додає сумнів до їхнього сумніву» (ібн Касір).
- ↑ Аль-Багаві стверджує, що йдеться про лицемірів, які виходили з мечеті під час молитви, якщо ніхто за ними не спостерігав.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.