Коран
Переклад смислів українською мовою

пер.: Михайла Якубовича

Сура 19. Мар’ям
• Інші версії цієї роботи див. Сура 19 2017
СУРА 19. МАР'ЯМ
 
Ім'ям Аллага Милостивого, Милосердного!
 

1. Каф. Га. Я. Айн. Сад.

2. Згадка про милість Господа твого до раба Його Закарії.

3. Коли він закликав Господа свого таємно,

4. сказавши: «Господи, кістки мої ослабли, голова виблискує сивиною, а раніше, пам'ятаю, я не був розчарований у своїх молитвах до Тебе.

5. І, воістину, я боюся [вчинків] моїх родичів після смерті моєї, а дружина моя безплідна. Тож дай мені нащадка від Тебе,

6. який наслідує мене й рід Якуба. І зроби його, Господи, таким, щоб Ти був ним задоволений!»

7. О Закаріє! Воістину, Ми тішимо тебе звісткою про хлопчика на ім'я Ях'я. Раніше Ми не створювали нікого з таким іменем.

8. Той відповів: «Господи! Як може бути в мене хлопчик, коли моя дружина безплідна, і я немічний від старості»?

9. Сказали йому: «Так сказав Господь твій: «Це легко для Мене, бо Я перед цим уже створив тебе, хоч ти й був нічим».

10. Він відповів: «Господи, дай мені знамення!» Сказав [Господь]: «Знаменням тобі буде те, що три ночі не розмовлятимеш ти із людьми, хоча й не будеш німим!»

11. Вийшов Закарія зі святилища й відкрився їм: «Воістину, прославляйте [Аллага] вранці й увечері!»

12. О Ях'є! Міцно тримайся Писання! І дарували Ми йому мудрість іще в дитинстві,

13. жертовність від Нас і чистоту. І був він богобоязливим

14. і добрим до своїх батьків, і не був він гордим чи неслухняним.

15. Мир йому в день народження, в день смерті та в день воскресіння до життя!

16. І згадай у Писанні Мар'ям, коли вона віддалилася від своїх рідних у місце східне

17. і сховалася від них за завісою. І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку.

18. Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!»

19. Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика!»

20. Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене й не була я блудницею?»

21. Він сказав: «Так станеться, бо сказав те Господь твій. Це легко для Нього!» І Ми зробимо його знаменням для людей та милістю від Нас. Цю справу вже вирішено!

22. Тож вона завагітніла й віддалилася в місце далеке.

23. Підійшла з пологовими муками до стовбура пальми й сказала: «Як би я хотіла вмерти раніше й бути назавжди забутою!»

24. І вигукнув з-під неї [Іса]: «Не журись, Господь створив біля тебе струмок!

25. Нахили до себе стовбур пальми й струсони — на тебе посипляться свіжі фініки!

26. Їж, пий та заспокойся! А якщо побачиш якусь людину, то скажи: «Я дала Милостивому обітницю постити й не стану розмовляти сьогодні ні з ким із людей!»

27. Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар'ям! Ти зробила жахливу річ!

28. О сестро Гаруна! Батько твій не був поганою людиною і мати твоя не була розпусницею!»

29. Та вона вказала на [Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він — немовля?»

30. Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком.

31. Він зробив мене благословенним [усюди], де б я не був, зобов'язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити,

32. бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним.

33. Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!»

34. Такий Іса, син Мар'ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються.

35. Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є.

36. І, воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому, це — прямий шлях!

37. Сперечаються між собою різні групи. Горе невіруючим від того, в чому вони пересвідчаться у Великий День!

38. Як же ясно вони будуть чути й бачити того Дня, коли постануть перед Нами! Але ж сьогодні нечестивці справді блукають у явній омані!

39. Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це та не вірують.

40. Воістину, Ми успадкуємо землю й тих, хто на ній, і вони повернуться до Нас!

41. І згадай у Писанні Ібрагіма. Воістину, він був праведником, пророком.

42. Коли він сказав своєму батькові: «Батьку мій! Чому ти поклоняєшся тому, що не чує й не бачить і не порятує тебе ні від чого?

43. Батьку мій! До мене прийшло знання, яке не було відкрито тобі. Іди за мною, я поведу тебе прямим шляхом!

44. Батьку мій! Не поклоняйся шайтану, бо шайтан не послухався Милостивого!

45. Батьку мій! Воістину, я боюся, що впаде на тебе кара від Милостивого й ти станеш приятелем шайтана!»

46. Той відповів: «Невже ти відступишся від моїх богів, Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, то я справді поб'ю тебе камінням! Залиш мене надовго!»

47. Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я проситиму прощення для тебе в Господа, воістину, Він — поблажливий до мене!

48. Але я зрікаюся вас і тих, до кого ви молитесь замість Аллага. І я звертаюсь до Господа мого. Можливо, Він не відмовить мені в цьому, і я не буду нещасним».

49. Коли полишив він їх і тих, кому вони поклонялися замість Аллага, Ми дарували йому Ісхака та Якуба й зробили їх пророками.

50. Наділили Ми їх милістю Нашою й лишили про них високе, правдиве слово!

51. Згадай у Писанні Мусу — він був щирим, був посланцем і пророком.

52. Покликали Ми його з правого боку гори, наблизивши до Себе, й розмовляли з ним потаємно.

53. І дарували Ми йому з Нашої милості брата його Гаруна, пророка.

54. І згадай у Писанні Ісмаїля — воістину, він був правдивим в обіцянках, був посланцем і пророком.

55. І наказав він своїм людям молитися й давати закят; і його Господь був задоволений ним.

56. І згадай у Писанні Ідріса — воістину, він був праведником, пророком!

57. Ми піднесли його на високе місце.

58. Це — ті, кого наділив Аллаг благами, вони — пророки, нащадки Адама й тих, кого порятували Ми разом із Нухом; нащадки Ібрагіма та Ісраїля, одні з тих, кого Ми повели прямим шляхом і обрали. Коли читали їм знамення Милостивого, вони низько вклонялися й плакали.

59. Змінили їх нащадки, які перестали молитися й пішли за своїми ницими бажаннями. Вони прийдуть до загибелі!

60. Окрім тих, які покаялися, увірували й робили добро — вони ввійдуть до раю й не будуть там нічим ображені!

61. В сади Едену, які Милостивий пообіцяв Своїм рабам. Воістину, обіцянка Його буде виконана!

62. Не почують вони там марних розмов, а лише слова: «Мир!»; їм — наділ їхній вранці та ввечері!

63. Таким є рай. Успадкують його ті з Наших рабів, які богобоязливі.

64. [Сказали ангели]: «Ми сходимо тільки за наказом Господа твого, належить Йому те, що попереду нас, і те, що позаду нас. І Господь твій не забуває нічого!»

65. Господь небес, землі й того, що поміж ними! Поклоняйся Йому та будь твердим у цьому! Чи знаєш ти рівного Йому?

66. І запитує людина: «Коли я помру, невже повернуть мене до життя?»

67. Хіба людина не пам'ятає, як колись Ми створили її, хоч вона була раніше нічим?

68. І клянуся Господом твоїм, Ми зберемо і їх, і шайтанів, поставивши потім навколо геєни на коліна.

69. Потім зберемо з кожної групи тих, хто найвпертіше не слухався Милостивого.

70. Нам краще знати, хто з них заслуговує місця у вогні!

71. І, воістину, нема серед вас таких, хто не пройде над геєною! Це вирішено Господом твоїм остаточно.[1]

72. Потім Ми врятуємо тих, які богобоязливі, а несправедливих залишимо там на колінах.

73. І коли читають їм Наші знамення, невіруючі говорять тим, які увірували: «Яка з двох груп вища й краща за місцем?»

74. О, скільки ж поколінь до них Ми знищили! А вони переважали їх і багатством, і зовнішнім виглядом.

75. Скажи: «Тим, хто заблукав, хай подовжить Милостивий життя, доки не побачать вони обіцяне їм — чи покарання, чи прихід Часу. Тоді вони знатимуть, чиє місце гірше та чиє військо слабше».

76. І зміцнює Аллаг на прямому шляху тих, хто встав на нього; нетлінні добрі вчинки кращі перед Господом твоїм за винагородою і відплатою!

77. Чи бачив ти того, хто не увірував у Наші знамення й сказав: «Я неодмінно стану наділеним багатством і дітьми»?

78. Чи знає він потаємне, чи, може, уклав завіт із Милостивим?

79. Та ж ні! Ми запишемо сказане ним і збільшимо йому покарання.

80. І дійде до Нас сказане ним, і він постане перед Нами одинаком.

81. Вони поклоняються, крім Аллага, іншим богам, щоб отримати від них могутність.

82. Але ж ні! Вони відкинуть їхнє поклоніння й стануть їм ворогами!

83. Хіба ти не знаєш, що Ми відіслали до невіруючих шайтанів, щоб вони підбурювали їх?

84. Тож не поспішай з ними! Ми рахуємо число [вчинків] їхніх.

85. Одного дня Ми покличемо богобоязливих до Милостивого почесним почотом,

86. а грішників поженемо в геєну — спраглими!

87. Ніхто не отримає заступництва, крім тих, хто має завіт із Аллагом.

88. І ще кажуть: «Милостивий узяв сина».

89. Справді, ви стверджуєте жахливу річ!

90. Від цього здатні розколотися небо, розсипатися земля й зруйнуватися гори!

91. Від того, що вони приписали Милостивому сина!

92. Не годиться Милостивому мати сина!

93. Воістину, кожен із тих, хто на небесах і на землі, постане перед Аллагом лише як раб.

94. Він знає їхнє число й перелічив їх.

95. І кожен із них постане перед Ним у День Воскресіння одинаком.

96. Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Милостивий наділив любов'ю.

97. І полегшили Ми [Коран] твоєю мовою, щоб ти сповістив його богобоязливим та застеріг ним людей, які сперечаються!

98. А скільки поколінь перед ними Ми знищили! Чи ти знайдеш хоч одного з них, чи почуєш їхній шепіт?

——————

  1. У цьому аяті міститься вказівка на ас-Сірат — міст над геєною, по якому пройде кожен.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.