Книга перемін/1. 乾 Цянь. Творчість

Книга перемін/1. 乾 Цянь. Творчість

< Книга перемін




1. Цянь. Творчість

乾:元亨,利貞。
大哉乾元,萬物資始,乃統天。云行雨施,品物流形。大明始終,六位時成,時乘六龍以御天。乾道變化,各正性命,保合大和,乃利貞。首出庶物,萬國咸寧。
天行健,君子以自疆不息。
Творчість: Початкове звершення; сприятлива стійкість.
初九:潛龍,勿用。
潛龍勿用,陽在下也。
На початку дев'ятка. Дракон, що пірнув. – Не дій.
九二:見龍再田,利見大人。
見龍再田,德施普也。
Дев'ятка друга. З'явився дракон і знаходиться в полі. – Сприятливе побачення з великою людиною.
九三:君子終日乾乾,夕惕若,厲,無咎。
終日乾乾,反復道也。
Дев'ятка третя. Шляхетний чоловік до кінця дня діяльний; увечері він обачний, точно в небезпеці. – Хули не буде.
九四:或躍在淵,無咎。
或躍在淵,進無咎也。
Дев'ятка четверта. Немов стрибок в безодні. – Хули не буде.
九五:飛龍在天,利見大人。
飛龍在天,大人造也。
Дев'ятка п'ята. Дракон, що летить, знаходиться в Небі. – Сприятливе побачення з великою людиною.
上九:亢龍有悔。
亢龍有悔,盈不可久也。
Вгорі дев'ятка. Дракон, що загордився. – Буде розкаяння.
用九:見群龍無首,吉。
用九,天德不可為首也。
Дія дев'яток. Дивися, щоб всі дракони не головували; тоді буде щастя.
  • 《文言》曰:“元”者,善之長也;“亨”者,嘉之會也;《利》者,義之和也;“貞”者,事之幹也。君子體仁足以長人,嘉會足以合禮,利物足以和義,貞固足以幹事。君子行此四德者,故曰“乾、元、亨、利、貞”。
  • 初九曰、“潛龍勿用”,何謂也?子曰:“龍、德而隱者也。不易乎世,不成乎名,遯世无悶,不見是而无悶。樂則行之,憂則違之,確乎其不可拔,潛龍也。”
  • 九二曰:“見龍在田,利見大人”,何謂也?子曰:“龍德而正中者也。庸言之信,庸行之謹,閑邪存其誠,善世而不伐,德博而化。《易》曰:‘見龍在田,利見大人’,君德也。”
  • 九三曰:“君子終日乾乾、夕惕若、厲、旡咎”。何謂也?子曰:“君子進德脩業,忠信,所以進德也,脩辭立其誠,所以居業也。知至至之,可與幾也,知終終之,可與存義也。是故居上位而不驕,在下位而不憂,故乾乾因其時而惕,雖危无咎矣。”
  • 九四曰:“或躍在淵,无咎。”何謂也?子曰:“上下无常,非為邪也。進退无恆,非離群也。君子進德脩業,欲及時也,故无咎。”
  • 文言: 九五曰:“飛龍在天,利見大人”。何謂也?子曰:“同聲相應,同氣相求。水流濕,火就燥,雲從龍,風從虎,聖人作而萬物覩。本乎天者親上,本乎地者親下,則各從其類也。”
  • 文言: 上九曰:“亢龍有悔”,何謂也?子曰:“貴而无位,高而无民,賢人在下位而无輔,是以動而有悔也。”
  • “潛龍勿用”,下也;“見龍在田”,時舍也;“終日乾乾”,行事也;“或躍在淵”,自試也;“飛龍在天”,上治也;“亢龍有悔”、窮之災也。乾元“用九”,天下治也。
  • “潛龍勿用”,陽氣潛藏。“見龍在田”,天下文明。“終日乾乾”,與時偕行。“或躍在淵”,乾道乃革。“飛龍在天”,乃位乎天德。“亢龍有悔”,與時偕極。乾元“用九”,乃見天則。
  • 《乾》“元”者,始而亨者也。“利貞”者,性情也。乾始能以美利利天下,不言所利,大矣哉!
  • 大哉乾乎!剛健中正,純粹精也。六爻發揮,旁通情也。“時乘六龍”、以“御天”也,“雲行雨施”、天下平也。君子以成德為行,日可見之行也。
  • “潛”之為言也,隱而未見,行而未成,是以君子“弗用”也。君子學以聚之,問以辯之,寬以居之,仁以行之。《易》曰“見龍在田、利見大人”,君德也。九三重剛而不中,上不在天,下不在田,故“乾乾”因其時而“惕”,雖危“无咎”矣。九四重剛而不中,上不在天,下不在田,中不在人,故“或”之。“或”之者、疑之也,故“无咎”。夫“大人”者、與天地合其德,與日月合其明,與四時合其序,與鬼神合其吉凶,先天而天弗違,後天而奉天時。天且弗違,而況於人乎?況於鬼神乎?“亢”之為言也,知進而不知退,知存而不知亡,知得而不知喪。其唯聖人乎!知進退存亡而不失其正者,其唯聖人乎!

Примітки

ред.

Джерела та література

ред.