клякати

клякати

Кляка́ти, ка́ю, єш, с. в. кля́кнути, кну, неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Гол. I. 237. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя. Гол. I. 172.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Кляка́ти, ка́ю, єш, с. в. кля́кнути, кну, неш, гл. Становиться, стать на колени. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Гол. I. 237. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя. Гол. I. 172.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28