клуб

Клуб — чималий збір людей, що зійшлися на забавку. Клубом звуть і той будинок чи хату, де такі збори бувають. Клуб політичний — товариство людей, що сходяться до-купи та обмірковують політичні справи.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906


Клуб, ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. I. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Клуб, ба, м. 1) Клубок. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. I. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) Мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28