клейнод

клейнод

Клейно́д, да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. I. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Клейно́д, да, м. 1) Драгоценность. 2) Атрибуты власти, регалии. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. I. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28