клапати

клапати

Кла́пати, паю, єш, гл. Болтать. Желех.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Кла́пати, паю, єш, гл. 1) Болтать. Желех. *2) — ву́хами. Хлопать ушами. Пир. у., Конон.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28