камза

камза

Камза́, зи́, ж. = Кабза. Мужикъ, не зная, что въ постолахъ папоротникъ, согласился продать ихъ за цѣлую камзу денегъ. Чуб. III. 198. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені. Мир. ХРВ. 303.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Камза́, зи́, ж. = Кабза́. Мужик, не зная, что в постолах папоротник, согласился продать их за целую камзу́ денег. Чуб. III. 198. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені. Мир. ХРВ. 303.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28