Камена
Микола Зеров
I. Самотний мед
Класики
Київ: Слово, 1924
КЛАСИКИ.
 

Ви вже давно ступили за поріг
Життя земного, лірники-півбоги,
І голос ваш — рапсодії й еклоги
Дзвенять вві тьмі Аїдових доріг.

І чорний сум, безмовний жаль наліг
На берег наш, на скитські перелоги…
Невже-ж повік не буде вам спромоги
Навідатись на наш північний сніг?

І ваше слово, смак, калагатія
Для нас лиш порив, недосяжна мрія
Та гострої розпуки гострий біль.

І лиш одна ще тішить дух поета,
Одна відроджує ваш строгий стиль —
Ясна, дзвінка закінченість сонета.

——————

І ваше слово, смак, калагатія. Калагатія, від слів kalóѕ каі agathós („прекрасний і добрий“) — одно з грецьких означень моральної досконалости та витончености культурної.