иршений

иршений

*Ирше́(и́)ний, а, е. Крещеный. Тепер маємо живий вогонь, а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас иршених. Коцюб. «Тіні».

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28