З чужого поля
Павло Грабовський
Осінь (Фет)
пер.: Павло Грабовський
• Для робіт з подібними назвами див. Осінь Київ: «Дніпро», 1985
ОСІНЬ

Ластівок не стало;
Вчора ж на зорі
Що круків літало,
Та он там витало
Сіткою вгорі.


Звечора сон клонить,
Поночі стає;
Сад убрання ронить.
Вітер хмари гонить,
Люто в шибку б'є.

Краще чквирю всяку
Часом зустрічать!
Кидаючи мряку,
Ніби з переляку
Журавлі ячать.

Вийдеш — все скрізь голе,
На душі нудьга!
Глянеш: через поле
Перекотиполе,
Наче м'яч, плига.