З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…

З чужого поля
Павло Грабовський
«Ніч; небосхил туманіє…» (Огарьов)

Київ: «Дніпро», 1985

^*_*^*

Ніч; небосхил туманіє;
Сніг окрив куток,
Стужа гірше скаженіє,
Пражить до кісток.

Сплять покійним сном хатини,
Напхані людьми…
Сторож тишу самотини
Рушить чобітьми.

Змерз, а плута по дорозі, —
Хуга йме всього;
Посивіла на морозі
Борода його.

Хоч би місяць блис потрошку…
Де той ранок є?
І з журби в чавунну дошку
Якось сумно б'є.

Розкачалась, завиває
Дошка голосніш;
Дужче серце заниває,
Туга — дошкульніш!