З чужого поля (1985)/Муза до поета
| ◀ Пташка | З чужого поля Муза до поета (Плещеєв) |
Нива ▶ |
|
Журба тобі понівечила груди;
А довгий шлях… Який колючий він!
Що жде тебе? Повстануть різні люди,
Посипеться каміння наздогін
За те, що здіймеш сміле слово проти
Рабів неправди, торгу та мерзоти!
За те, що вчує помсти відгомон
Не один злий, заплямлений позором,
Кому законом стався батьків сором,
Кого не зрушить страшний братній стон.
Та не лякайсь, бо всюду я з тобою:
Героєм — знай — повернешся із бою!
В кайданах будеш, — віри твердо йми:
Тебе, мого обраного левіта[1],
Я виведу з заклятої тюрми,
Щоб голос твій не згинув серед світа…
До серць зерно любові западе, —
Дасть плід сівба — дарма не пропаде.
Недовго вже тії доби нам ждати,
Недовго вже нам мучитись в ярмі;
Воскресне мир — про правду нагадати…
Ось глянь — як промінь запалав у тьмі!
Іди ж та віруй… А на лоні в мене
Замовкне серце, горе потомлене!..
—————
- ↑ Левіт — тут в розумінні: обранець, співець.