З поезій повстанської боротьби/Не нас схилить ярму й сну


НЕ НАС СХИЛИТЬ ЯРМУ И СНУ!

Не горюваннями, ні хитрістю чекання
Ані плачем серед руін, —
А буйним покликом і радістю змагання
Шлемо ми Осені поклін.

Над нами дні ії бурхливо пролітають
В попуття нам ii вітри, —
Усе твердіш ми йдем, все вище піднімаєм
Свободи рідні прапори.

Не нас катам здурить солодкою брехнею,
Не нас схилить ярму й сну!…
За вільнеє життя палкішою борнею
Холодну стрінемо зиму!

***

/„Лісовик”, листопад 1945 р./