З журбою радість обнялась… (збірка)/Твої очі – тихий вечір…

by О. Олесь

◀ Люблю її, зову своєю…

З журбою радість обнялась… О. Олесь Твої очі – тихий вечір…

Ти в ліжку ще… ▶

Київ ; Відень: «Дніпросоюз», 1919

Твої очі — тихий вечір,
Що спускається безгучно,
Несучи на землю спокій
На своїх сріблястих крилах.

Твої очі — сизі хмари,
Крізь які у день похмурий
Пробивається проміння
Твого серця золотого.

Твої очі — срібна річка
З таємничим царством казок…
Іх росказують нечутно
Золотим рибкам русалки.

Твої очі — ніжні квіти,
На яких спинились сльози
Після мук за світ безщасний,
Як росинки після ночи.

Твої очі — тиха радість,
Що у душі людські льється
І несе в яснім спокою
В іхні ночі усміх неба.

1905 р.