З журбою радість обнялась… (збірка)/Твої очі – тихий вечір…
| ◀ Люблю її, зову своєю… | З журбою радість обнялась… Твої очі – тихий вечір… |
Ти в ліжку ще… ▶ |
|
Твої очі — тихий вечір,
Що спускається безгучно,
Несучи на землю спокій
На своїх сріблястих крилах.
Твої очі — сизі хмари,
Крізь які у день похмурий
Пробивається проміння
Твого серця золотого.
Твої очі — срібна річка
З таємничим царством казок…
Іх росказують нечутно
Золотим рибкам русалки.
Твої очі — ніжні квіти,
На яких спинились сльози
Після мук за світ безщасний,
Як росинки після ночи.
Твої очі — тиха радість,
Що у душі людські льється
І несе в яснім спокою
В іхні ночі усміх неба.