З журбою радість обнялась… (збірка)/Пташко! будь рада теплу і весні…

З журбою радість обнялась…
О. Олесь
Пташко! будь рада теплу і весні…
Київ ; Відень: «Дніпросоюз», 1919

Пташко! будь рада теплу і весні,
Кинь жалкувати по долі…
Слухай: навколо лунають пісні,
В сонці купається поле.

Плаває — вьється над річкою мла,
Ваблють, всміхаючись, луки…
Дай мені руку, і — геть від села,
Де нам дались тільки муки.

Дай мені руку, і в поле біжім,
В степ голубий та широкий;
Там, серед нього, під небом ясним
Знайдем ми втіху і спокій.


Всіх там, у полі, уклоном низьким
Жито привітно стріває,
Сонце ласкаве промінням своїм
Рівно для кожного сяє.

Станем ми в полі на стежці глухій,
Стане нам тепло і ясно,
Стомлене серце під шум польовий
Стихне і солодко засне.

Сонце погасне, і ніч прилетить
З чарами, сріблом, красою.
Пісня кохання в гаю задзвенить,
Нас зачарує собою…

Цілу ми ніч проблукаємо там.
Ранком ми підем щасливі…
Буде проміння всміхатися нам,
Будуть кивати нам ниви…

1903 р.