З журбою радість обнялась… (збірка)/Глянь, мій милий, скільки вроди…
◀ Ходім відсіль, де радощів немає… | З журбою радість обнялась… Глянь, мій милий, скільки вроди… |
Хай щебечуть поцілунки… ▶ |
|
Глянь, мій милий, скільки вроди,
Скільки сонця навкруги!
Глянь, як сяють срібні води,
Як хвилюються луги!…
„Я сліпий… тебе ось… бачу“…
Ось, послухай: десь за гаєм
Соловей заплакав враз…
Побіжім, його спитаєм,
Чи любив він більше нас?!
„Я глухий… тебе ось… чую“…
1905 р.