З журбою радість обнялась… (збірка)/В години розпачу

В ГОДИНИ РОЗПАЧУ.


Візьміть мене, хмари, на крила свої:
Ті-ж тюрми, і ярма, і гніт на землі…
В сльозах мої сестри, і браття в кайданах, —
Пів-краю в курганах.

Ми бились шалено, як гірські орли,
Але вороги нас в полон узяли,
І кинули бранців за мури, за грати
Кати і пілати.

І знову народ наш у владі катів,
І знову народ наш в сітках павуків,
Що кров його теплу віки випивають,
Тіла роспинають.

Візьміть мене, хмари, в безкраю блакіть —
Я з скаргами хочу до Бога летіть…
Коли-ж Він не вислуха скарги народні,
Я кинусь в безодні…

1906 р.