З журбою радість обнялась… (збірка)/Вічне море вічно льється…
| ◀ В сріблястім морі сад втонув… | З журбою радість обнялась… Вічне море вічно льється… |
Я на каміню над морем… ▶ |
|
Вічне море вічно льється,
Не спиняється й на мить:
То об скелі сірі бьється,
То пісні свої шумить…
Чом-же я не вільне море,
Чом мовчу я цілі дні?!
Чом так тяжко люте горе
Груди стискує мені?…
1906 р.