З журбою радість обнялась… (збірка)/Він жив один в своїй пустелі…
◀ Ти в ліжку ще… | З журбою радість обнялась… Він жив один в своїй пустелі… |
Раз високо над горами… ▶ |
|
Він жив один в своїй пустелі,
В краю думок і мрій своїх,
На мить одну злітав на скелі
І знов для неба кидав їх.
„Самотний він“, юрба казала,
„Як жаль його“… і далі йшла,
І в повній щирості бажала
Зробить посмітюху з орла.
1906 р.