З Кодексу Гетьманця
Берлін: Краєва Організація Союзу Гетьманців Державників у Німеччині
КРАЄВА ОРҐАНІЗАЦІЯ СОЮЗУ
ГЕТЬМАНЦІВ ДЕРЖАВНИКІВ У НІМЕЧЧИНІ
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 
З Кодексу Гетьманця
 
  1. Не привілеями, а обовязками рядяться Гетьманці. Нашим найвищим правом є обовязок йти в перших рядах у боротьбі за Славу й Велич України.
  2. Не роскоші і земські блага обіцюють Гетьманці. Лиш хто за Гетьмана й Україну муки терпіти, кров пролляти й життя віддати готовий — той приступай до Гетьманців.
  3. Для Гетьманця нема спочинку й приватного життя. Все його життя — праця для України. В Неї непохитно вірити, для неї невтомно працювати.
  4. Ніколи нас не побила б ворожа сила, якщо б ми самі себе вперед не побили. В єдности — Сила народу. Боже, нам єдности дай.
  5. Єдність осягається любовью. Українцеві прости уразу, як братові.
  6. Велика українська вада: брак карности й послуху. Гетьманець безоглядно карний і послушний своїм зверхникам. Він шанує українські авторитети. Не вірить, ні не служить чужинцям.
  7. Україна — багата Земля. Вороги зазіхають на неї і ждуть на її слабість. Тому Україна мусить бути сильною військово. Батьку, коли тобі вродився син, клади йому в колиску, як першу забавку — кріс. Мати, співай йому лиш бойові пісні.
  8. Не розсварені виборні різуни-отамани, ані партійні брехливі вожаки, одно лиш родове дідичне Гетьманство Роду Скоропадських забезпечить Україні трівкий лад та мир.
  9. Здібности та мужня вірність, а не протекції, ні привілеї рішають у нас про становище й ранґу кожного громадянина. Найкращі з робітників, найкращі із селян, найкращі із інтеліґентів — оце наша аристократія. В дружній співпраці всіх класів будуємо Українську національну силу.
  10. Християнська реліґія — скарб народу. З Хрестом і Вірою підемо до нашої остаточної перемоги.
 

 
Гетьманець це той, хто приймає Гетьманство не тільки як політичний світогляд, а і як моральне переродження: позбувається руїнницьких прикмет, ставить вимоги перш за все до себе, а потім до других, дає з себе приклад вірности Гетьманові, орґанізаційної дисципліни, солідарности, товариської доброзичливости і жертвенности для спільного діла.
 
 
Гетьман Всієї України Павло Скоропадський
 
ГЕТЬМАН
 

Нераз вночі на чужині
Мене навідує видіння:
Майдан. Софія. Безгоміння,
Гетьман суворий на коні…

 «… Я кликав вас під булаву,
 Щоб оповити давню славу,
 Щоб на руїнах вже нову
 Створити власную Державу».

«Ви не пішли на поклик мій:
Вам чар всесвітньої облуди
Заворожив ваш глузд лихий,
Проняв вам душу, серце, груди»…

 «Ви за химери бунт зняли,
 Ви занехали путь єдину, —
 І що ж натомість здобули? —
 Неволю, голод та руїну!»…

«То ж буде так, аж поки ви
Усі громадою одною
Не станете під булавою
На згин кривавої Москви!»…

 І — диво з див! — загув майдан:
 Козацьке військо у поході,
 В чолі під стягом — сам Гетьман…
 Зоря займається на сході…