Зійшов місяць ще й зоря ясна —
Наша Маланка качура пасла.
Заким його та й напасла,
Вечірняя зоря згасла.
Заким його напоїла,
Сім пар чобіт зогноїла.
Заким його та й загнала,
Сім пар чобіт витоптала.
Заким його зарубала,
Сімсот сокир виломала.
Заким його ізварила,
Сім фур дровець іспалила.
Заким його замішала,
Сімсот ложок виломала.
Заким його поживила,
Сімсот виделок зломила.
Ой тягну я в кишеню
Та й витягну грошей жменю,
Та й посиплю на тарілку
Нашим парубкам на горілку.
Наші гроші — не полова,
Наша Маланка чорноброва.
Нашій Маланці пошану дати:
Пару калачів, горілки кварту.
Наша Маланка — задніпрянка.
Задніпрянську воду пила,
На каменю ноги мила,
Тонкий хвартух замочила,
На ворота вистелила.
Повій, вітре буйнесенький,
Висуши хвартух тонесенький.
Повій, вітре, крізь ворота,
Висуши хвартух краще злота.
Повій, вітре, хоч так, хоч так,
Висуши хвартух, як мак, як мак,
Щоб ся ненька не дізнала,
Щоб шельмою не назвала.
