зорина

зорина

Зори́на, ни, ж. Звѣзда. Ум. Зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Зори́на, ни, ж. Звезда. Ум. Зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Гринч. III. 365.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28