Зимовий вечір

by Олександр Пушкін

[[../|Зимовий вечір]] Олександр Пушкін пер.: Василь Мисик

Вікідані

Буря млою небо криє,

Біле крутячи гноття;

То, як звір, вона завиє,

То заплаче, як дитя.

То над дахом почорнілим

Куликами зашумить,

То мандрівником спізнілим

У віконця задзвенить.

Хатка в нас мала й похила,

Завжди темна та сумна.—

Що ж це ти, бабусю мила,

Не озвешся край вікна?

Чи це буря навіжена

Зойком злим тебе в'ялить,

Чи під шепіт веретена

Ти дрімаєш мимохіть?

Вип'єм, дружко невеселих,

Бідних юних літ моїх,

Вип'єм з горя; де ж це келих?

Може б, сум у серці стих.

Заспівай же, як синиця

У морських краях жила,

Як дівчина до криниці

Вранці вулицею йшла.

Буря млою небо криє,

Біле крутячи гноття;

То, як звір, вона завиє,

То заплаче, як дитя.

Вип'єм, дружко невеселих,

Бідних юних літ моїх,

Вип'єм з горя; де ж це келих?

Може б, сум у серці стих.^[1]

Примітки

1. Василь Мисик. Захід і Схід (1990)