ПОВОРОТ

 

 Вернувся я, де вільхи й риби,
де мята, іви, де квітчасті стіни;
і знов цілую чорні скиби,
припавши перед сонцем на коліна.

 Ой, похилилось надо мною,
як мати понад сином, полумяне.
І знов мене земля напоїть,
мов квіт росою, поцілунком тьмяним.

 І чорні скиби й сині плавні,
на плоті хмари, наче плахти, висять.
Тут я у кучерявім травні
під вільхами і сонцем народився.

23. квітня 1935.