згаку

згаку

Згаку́, нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу. Харьк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Згаку́, нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що? Що тебе згаку понесла лиха година у яку яругу. Харьк.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28