звонтпити
звонтпити
|
Зво́нтпити, плю, пиш, гл. = Звомпити. К. ЧР. 371.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Зво́нтпити, плю, пиш, гл. = Зво́мпити. К. ЧР. 371.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28