За гріх батька-неньки
| ||||||||||||||
Один чоловік замирав. Як опинився на небі, до нього підійшов старий дід і давай показувать, де, що і як. Ідуть вони з дідом, коли ось така сила дітей, така сила, що й не зглянеш!
Став чоловік придивляться, а потім і пита:
— Чого воно, діду, так, що одні дітки граються яблучками і радуються, а інші без яблучок і гірко плачуть?
— Е-е,— відповідає дід,— котрі дітки радуються, ті щасливі, їхні батьки й матері терпіли й не їли яблук до Спаса, поки освятять. Ті ж дітки, що плачуть, не удостоїлись яблучок, бо їх родителі забули про померлих діток і їли яблука до Спаса.
У кого дітки мерли, не годиться їсти яблука до Спаса: за це великий гріх.