Заява ЦК КПЗУ

◀ Резолюція ЦК КПП з приводу виступу т. Максимовича на пленумі ЦК КП(б)У

Боротьба з націоналістичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ 1927 Резолюція ЦК КПП з приводу виступу т. Максимовича на пленумі ЦК КП(б)У

Заява меншости членів ЦК КПЗУ ▶

2. Заява ЦК КПЗУ.

ЦК КПЗУ констатує:

1. ЦК КПЗУ ніколи не перебував і не перебуває тепер в будь-якій опозиції до національної політики КП(б)У. ЦК КПЗУ цілком солідаризується з національною політикою КП(б)У та зо всіма практичними заходами КП(б)У в ділянці національної політики. ЦК КПЗУ завжди був переконаний і не міг не мати цього переконання, що успішна боротьба з українським націоналізмом, який починає виявляти тепер підвищену активність як на Західній Україні, так і на Україні радянській, можлива тільки за щільного ідеологічного звязку КПЗУ з КП(б)У, тільки за рішучої боротьби з усілякими ухилами від ленінської лінії в національному питанні, звідки б вони не виходили.

2. ЦК КПЗУ констатує, що в виступах члена ЦК КП(б)У тов. Шумського виявилися ухили націоналістичного характеру, а саме: а) в недостатньому й несвоєчасному відокремленні від ухилів т. Хвильового, який висунув по лінії літературній гасло відокремлення від Москви та орієнтації на „психологічну Европу“, об'єктивно пішов назустріч українському націоналізмові, що ненавидить співробітництво українського пролетаріяту з російським пролетаріятом і який прагне капітуляції робітничо-селянської України перед капіталістичною Европою; б) в низці фактів, відзначених у останніх резолюціях ЦК КП(б)У, наприклад, у заяві, що в партії панує тип „презренного малоросса“, що „в комуніста-українця мало доказових аргументів, якими можна було б парирувати балачки українських націоналістів“ і т. инш. Тов. Шумський не тільки не відмовився від своїх помилок, а, навпаки, обстоюючи їх далі, тим самим пішов об'єктивно назустріч натискові націоналістичної дрібної буржуазії.

3. ЦК КПЗУ констатує, що виступ представника ЦК КПЗУ, кандидата в члени ЦК КП(б)У т. Максимовича на пленумі ЦК КП(б)У, який висловив сумнів про доцільність переміщення тов. Шумського за межі України, по суті став прихованням націоналістичних ухилів тов. Шумського. ЦК КПЗУ найрішучіше засуджує виступ тов. Максимовича і відзначає, що цей виступ є тим більше неприпустимий в звязку з серйозністю нинішнього моменту. Утворюючи вражіння, ніби між КПЗУ та КП(б)У існують суперечки в ділянці національної політики, тов. Максимович своїм виступом об'єктивно пішов назустріч українському дрібно-буржуазному таборові, що, намагаючись, знайти щілини в лавах КП(б)У, провадить тепер шалену кампанію проти УСРР та національної політики КП(б)У. ЦК КПЗУ констатує, що велика політична помилка, зроблена тов. Максимовичем, має своє джерело в настроях дрібної буржуазії.

Доказом цього може бути хоча б те місце заяви тов. Максимовича, де говориться, що вдоволення прохання т. Шумського що-до його переводу з України сприятиме консолідації табору УНДО, ніби-то наша партія в боротьбі за правильність своєї лінії в національній політиці повинна керуватися настроями дрібно-буржуазних мас.

4. ЦК КПЗУ констатує, що більшість ЦК КПЗУ, солідаризуючись з виступом т. Максимовича і не приставши на резолюцію, запропоновану представником ВККІ, вчинила неприпустиму політичну помилку, що так само мало своє джерело у недостатньому пильнуванні що-до натиску націоналістичної дрібної буржуазії. ЦК КПЗУ цілком усвідомив те, що помилка більшости ЦК КПЗУ не тільки приховувала націоналістичні ухили в лавах КП(б)У, але, коли б вона тривала й далі, послабила б опір партії в боротьбі з націоналістичним табором, що, з'єднавшись з польським фашизмом, виявляє за теперішнього часу підвищену протирадянську активність.

5. ЦК КПЗУ зі всією відповідальністю заявляє, що він цілком солідаризується з останніми резолюціями ЦК КП(б)У, а також визнає за цілком правильну резолюцію ЦК КПП в питанні про помилку ЦК КПЗУ. ЦК КПЗУ, яскраво усвідомивши значіння нинішнього моменту, заявляє, що, провівши кампанію роз'яснення в лавах партії в питанні про зазначену вище помилку, він тим самим озброїть партію правильною й твердою лінією в національній політиці, що її в основному вже намітила VII конференція КПЗУ.