зачавліти

зачавліти

Зачавлі́ти, лі́ю, єш, гл. Захирѣть, заболѣть.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Зачавлі́ти, лі́ю, єш, гл. Захиреть, заболеть. *Швидко зачахла, зачавліла і скоро дуба дала. Кв. «Кон. відьма».

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28