затужавілий
затужавілий
|
Затужа́вілий, а, е. Загустелый, затверделый, уплотнившийся. *Дощу й сліду вже немає, а земля така затужавіла, що дорога аж вилискує. Пир. у., Конон.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Затужа́вілий, а, е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924