Заспів (Чумак)/Шкіц

by Василь Чумак

◀ За ґратами

Заспів Василь Чумак Шкіц

Заквіт осінній сум ▶

Київ: Товариство Українських Письменників, 1919

ШКІЦ.

— Дідусю, що ви робите. —
Не слухає, мете,
і хмуро топчуть чоботи
червоно-золоте
коральове намистечко —
останнє листячко.

— Дідусю, а чи знаєте,
які оце листки
ви з пилом замітаєте?
Не знаєте? Це — слізоньки
це — з богової ризоньки
одірвані зірки.

Я казочку малюсеньку
про зіроньки знизав…
Не вірите, дідусеньку?
Це правду розказав. —
Не йме старенький віроньки
казкам про зіроньки,

а зіроньками вислались
ген-ген усі стежки.
— Не бачите. — Замислилось
дідусеві на цвинтарі…
Він плаче. Плаче… Він?… Старий…
— Дідусю, це ж — казки!