Заспів
Василь Чумак
Волошки
• Інші версії цієї роботи див. Волошки Київ: Товариство Українських Письменників, 1919

ОСІННЄ.

 

ВОЛОШКИ.

Цілий день учора
проблукав у полі,
з вітром навздогінки
бігав навманя.

Срібно і прозоро
В злотному — тополі.
Обрій — у хмаринках.
Навколо — стерня,

а в стерні — волошки,
сині, синєзорі,
і такі дрібненькі —
слізки росяні.

Назривав їх трошки.
Це волошки? — Зорі!
Ниточки тоненькі —
мрії весняні:


правда — любо жити?
Дуже! Дуже! Дуже!
Щастя — наче море,
широко шляхи.

О, блакитно-квіте!
О, моє подружжя, —
це душа говорить
сповнена снаги.