зарік
зарік
|
Зарі́к, ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Зарі́к, ро́ку, м. Зарок, обет. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28