заникуватися

Зани́куватися, куюся, єшся, одн. в. заникну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Зани́куватися, куюся, єшся, одн. в. заникну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28