замотиличитися

замотиличитися

Замотили́читися, чуся, чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Желех. Переносно: Семинарія, бачте, замотиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Замотили́читися, чуся, чишся, гл. 1) Об улье пчел: иметь в себе вощинную моль. Желех. *2) Об овцах: заболеть кручако́м или верчением. Багато овець замотичилось. Сл. Яворн. 3) Переносно: *загрязниться, заразиться, придти в упадок, сбиться с пути. Семинарія, бачте, замотиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28