зальоти

Зальо́ти, тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. I. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Каменец. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Зальо́ти, тів, м. мн. Ухаживание, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. I. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Каменец. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28